Відмінності між версіями «Будівник»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
(→Джерела та література) |
||
| Рядок 30: | Рядок 30: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
*[http://sum.in.ua/s/budivnyk Академічний тлумачний словник] | *[http://sum.in.ua/s/budivnyk Академічний тлумачний словник] | ||
| + | *[http://ukrainian_explanatory.academic.ru/13454/%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA Український тлумачний словник] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]: | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]: | ||
Версія за 18:15, 16 грудня 2013
Будівник, -ка, м. = Будівничий.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник
БУДІВНИК, а, чол.
1. Те саме, що будівельник. До праці стали скрізь робітники: І сталевари, і будівники (Микола М. Тарновський, З дал. дороги, 1961, 243); У поезії з'являється образ будівника, що зводить нові будови (Історія української літератури, II, 1956, 241).
2. чого, перен. Той, хто створює що-небудь; творець. — Ми ж повинні прийти на зміну старшим, як будівники нового світу, як творці (Олесь Донченко, V, 1957, 246); У даль мені путі відкриті, Народ мету мені прорік! Я найщасливіший у світі, — Я комунізму будівник (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 158).
Український тлумачний словник
будівник -а/, ч. 1) Те саме, що будівельник. 2) чого, перен. Той, хто створює що-небудь; творець.
Ілюстрації
|
|
|
|
