Відмінності між версіями «Ґирлиґа»

Версія за 12:51, 14 грудня 2013

Ґирлиґа, -ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 349. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/11193-gyrlyga.html" title="ҐИРЛИҐА. Словник української мови Б.Грінченка.">ҐИРЛИҐА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

Сучасні словники

ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — С. 62.

[1]

ґирлиґа

палка(пастушья); клюка, посох

(Словарь Даля)

Ілюстрації

Використані джерела

1.http://supervoojko.io.ua/s82194/runti_ukraeni_.

ҐИРЛИҐА, рідко ҐЕРЛИҐА, и, жін. Ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди і т. ін. Похиливсь він на ґирлиґу

Та й говоре [говорить]; я тут пан! Степ мій — царство; тут велику Владу й волю ма [має] чабан (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 276); 

Голоногі мадьяри метушилися довкола худоби з довжелезними ґирлиґами, поганяли, кричали, а воли бовталися грудьми в болоті і не рухалися (Олесь Гончар, I, 1954, 202); Стукнув Хорбут об підлогу ґирлиґою, з якою не розлучався ніде (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 197); На голові [діда] солом'яний бриль; на плечі, на ґерлизі, висить торба з хлібом (Панас Мирний, II, 1954, 54); * Образно. Небо стало синім, високим, і в його блакиті ієрогліфами потяглися криві ґерлиґи гусей і гострі трикутники журавлів (Вадим Собко, Звич. життя, 1957, 72).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 62. Іменник, жіночий рід.

 Ґирлиґа -  ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди ◆ Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем
постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа.

Проте батька й це не виводить з рівноваги, він стоїть і з суворістю жде належної синової шани, а перед ним його ґирлиґа з мідною,
рясно розгравійованою брейцарою. Г. Олесь "Ти Літай"

Етимологія

Від рум. cirlig < молд. кырлиг — гачок (також на гирлизі) < болг. кърлиг — палиця пастуха

Синоніми

Ціпок, 
кий,
палиця,
бук,
патик,
ломака,
дрючок,
ковінька,
костур.

Буква «ґе» в нас замашна —

В хокей гратиме вона!

Ґ — ґирлиґа в чабана

Завертати барана.

Буква «ґе» на ґанку в Ґандзі

Гульку так набила.

Що відтоді назавжди

З гулькою лишилась.

Це цікаво!!!

Ґирлиґа (дирлиґа, ґерлиґа, Shepherds Crook) інструмент і символ вівчарства <nowiki>Ґирлиґа (матеріал з Вікісловника) – довгий ціпок, загнутий на кінці, яким користуються пастухи для ловлі овець за шию або за ноги, а також старі люди . « Мов камінна фігура, височить пропечена сонцем постать чабана. В руці в нього довга ґирлиґа». Романівські вівці [[2] http://forum.slovnyk.ua/index.php?showtopic=3268 - Форум словник.