Відмінності між версіями «Голодувати»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 22: | Рядок 22: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images-хзг9щнешкуіцфячснпемролбб.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Images-хзг9щнешкуіцфячснпемролбб.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Цукаепролт.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
Версія за 17:47, 12 грудня 2013
Голодувати, -дую, -єш, гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Голодний голодуєш цілий день. Г. Барв. 451.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
ГОЛОДУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. Залишатися без їжі довгий час, постійно недоїдати. — Я тут є сотник, голодувати не буду: той прийде з хлібом, той з паляницею (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 190); — Бур'яни снігом замело. Голодують пташки (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 122).
2. на що, перен. Гостро відчувати нестачу чого-небудь вкрай необхідного. — У нас води мало — це так, але ще більше на неї голодують оті чаплинські та калачанські голодранці... (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 190).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 114.
Словник України
голодува́ти – дієслово недоконаного виду
Ілюстрації
|
|
[[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] |
