Відмінності між версіями «Селех»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Словник синонімів Полюги) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Селезень.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Селезень1.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 10:36, 11 грудня 2013
Селех, -ха, м. = Селезень. Рудч. Ск. I. 39. Ум. Селешо́к. Чуб. II. 369.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Самець качки; качур. В одсвіті зорі пролетів селезень і незабаром упав на воду, де лунко кахкала дика качка (Михайло Стельмах, II, 1962, 335); * У порівняннях. Два човни, як два селезні, тихо полинули по воді (Нечуй-Левицький, I, 1956, 54); Хлопці пірнули, як селезні (Олесь Гончар, III, 1959, 210).
2. розм. Намерзлий візерунок на віконних шибках; лисиця.
3. розм. Розколина на кризі, що утворюється від удару. Дід вибрав чистеньке на льоду містечко, як учеше ковизькою [кийком], — так селезень і вкипів (Словник Грінченка).
Ілюстрації
|
|
