Відмінності між версіями «Цебер»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://sum.in.ua/p/11/191/1 '''Цебер''' Академічний тлумачний словник] | |
| + | |||
| + | '''ЦЕБЕР, цебра''', чол. | ||
| + | 1. Велика дерев'яна (рідше металева) посудина, що мал вигляд зрізаної діжки, яку використовують для різних господарських потреб (для збирання помиїв, годівлі худоби і т. ін | ||
| + | 2. Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою, признач. для носіння і зберігання води та іншої рідини; велике відро. — | ||
| + | // Як (мов, немов і т. ін.) з цебра [лити, политися] — те саме, що Як з відра [лити] (див. відро). Мовби небо розірвалось, Мов із цебра дощ полився! (Леся Українка, IV, 1954, 179). | ||
| + | 3. Велика дерев'яна або металева посудина у вигляді конічного або циліндричного відра, якою підіймають воду з колодязя, руду або землю з шахт і т. ін. | ||
| + | // Посуд, який використовується на будівництві, в металургійній промисловості і т. ін. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 15: | Рядок 22: | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| − | + | [http://slovopedia.org.ua/41/53414/275481.html '''Цебер''' Словопедія] | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | Приклади з літератури: | |
| + | 1.Дрючок лежав на плечах, великий цебер плавно гойдався, і хлюпали млявими хвилями сірі помиї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 193 | ||
| + | 2.Готувати вівсяне молоко треба в чистих бідонах або металевих цебрах (Свинарство, 1956, 145); | ||
| + | 3.Од важких цебрів корови підіймають розкішні голови, здивовано дивляться на дівчину (Михайло Стельмах, II, 1962, 310); | ||
| + | 4.Це не весна, коли сонце та вітер сюди-туди — і грязюки як не було. Восени: ложка дощу — цебер болота (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 26); | ||
| + | 5.Образно. І клали небеса байдужий блиск.. на кучері стерні з бездонного цебра (Володимир Сосюра, І, 1957, 289). | ||
| + | 6.Кидай, Галю, шити та дрімати Та йди, Галю, цебром воду носи (Павло Чубинський, V, 1874, 703); | ||
| + | 7.У Києві на Подолі Козаки гуляють. Як ту воду, цебром-відром Вино розливають (Тарас Шевченко, II, 1963, 53); | ||
| + | 8.В найхолодніший ранок Петро ходив купатися, а не мав де, то бодай з цебра обливав себе свіжою водою (Іван Ле, Мої листи, 1945, 62). | ||
| + | 9.Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: — Пускай! (Борис Грінченко, I, 1963, 367); | ||
| + | 10.Колодязь був глибоченький, я грюкнув цебром, пускаючи його до води (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 8); | ||
| + | 11.Для розчистки криниці було створено кваліфіковану бригаду. Три дні великим цебром витягали з колодязя каміння, цеглу, глину, заліззя (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 21); | ||
| + | 12.А воду тягає він [осел] так. Підпряжуть його до дишла. Ходить він у дишлі, крутить барабан. На барабан накручується кодола, а до кінця кодоли прив'язаний цебер, ціла бочка! (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 263); | ||
| + | 13.«Цей червоно армієць бетону кожним цебром зміцнює обороноспроможність країни, вчить, як треба працювати..» (Іван Микитенко, I, 1957, 202); | ||
| + | 14.Він [фабрикант] ніколи не підніс жодного цебра з розтопленим залізом так, як ви носите цілими роками, і — має мільйони... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 285) | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]] | ||
Версія за 20:26, 9 грудня 2013
Цебер, -бра, м. Большое ведро, (бадья). У Київі на Подолі козаки гуляють: як ту воду, відромцебром вино розливають. Шевч. 368. Восени ложка води, а цебер болота. Ном. № 612. Там ходила Галечка, Галечка, цебром воду носила, носила. Мет. 297. 2) Кадка, чанъ, лохань. Назбірали (молока) цілий цебер; взяли наварили, а тоді насипали в цебер та й загадали Івану скакать. Рудч. Ск. І. 95. Ум. Цебрик. Шух. І. 250.
Зміст
Сучасні словники
Цебер Академічний тлумачний словник
ЦЕБЕР, цебра, чол. 1. Велика дерев'яна (рідше металева) посудина, що мал вигляд зрізаної діжки, яку використовують для різних господарських потреб (для збирання помиїв, годівлі худоби і т. ін 2. Конічна перев. дерев'яна посудина з дужкою, признач. для носіння і зберігання води та іншої рідини; велике відро. — // Як (мов, немов і т. ін.) з цебра [лити, политися] — те саме, що Як з відра [лити] (див. відро). Мовби небо розірвалось, Мов із цебра дощ полився! (Леся Українка, IV, 1954, 179). 3. Велика дерев'яна або металева посудина у вигляді конічного або циліндричного відра, якою підіймають воду з колодязя, руду або землю з шахт і т. ін.
// Посуд, який використовується на будівництві, в металургійній промисловості і т. ін.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Приклади з літератури: 1.Дрючок лежав на плечах, великий цебер плавно гойдався, і хлюпали млявими хвилями сірі помиї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 193 2.Готувати вівсяне молоко треба в чистих бідонах або металевих цебрах (Свинарство, 1956, 145); 3.Од важких цебрів корови підіймають розкішні голови, здивовано дивляться на дівчину (Михайло Стельмах, II, 1962, 310); 4.Це не весна, коли сонце та вітер сюди-туди — і грязюки як не було. Восени: ложка дощу — цебер болота (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 26); 5.Образно. І клали небеса байдужий блиск.. на кучері стерні з бездонного цебра (Володимир Сосюра, І, 1957, 289). 6.Кидай, Галю, шити та дрімати Та йди, Галю, цебром воду носи (Павло Чубинський, V, 1874, 703); 7.У Києві на Подолі Козаки гуляють. Як ту воду, цебром-відром Вино розливають (Тарас Шевченко, II, 1963, 53); 8.В найхолодніший ранок Петро ходив купатися, а не мав де, то бодай з цебра обливав себе свіжою водою (Іван Ле, Мої листи, 1945, 62). 9.Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: — Пускай! (Борис Грінченко, I, 1963, 367); 10.Колодязь був глибоченький, я грюкнув цебром, пускаючи його до води (Леонід Первомайський, Материн.. хліб, 1960, 8); 11.Для розчистки криниці було створено кваліфіковану бригаду. Три дні великим цебром витягали з колодязя каміння, цеглу, глину, заліззя (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 21); 12.А воду тягає він [осел] так. Підпряжуть його до дишла. Ходить він у дишлі, крутить барабан. На барабан накручується кодола, а до кінця кодоли прив'язаний цебер, ціла бочка! (Іван Сенченко, На Бат. горі, 1960, 263); 13.«Цей червоно армієць бетону кожним цебром зміцнює обороноспроможність країни, вчить, як треба працювати..» (Іван Микитенко, I, 1957, 202); 14.Він [фабрикант] ніколи не підніс жодного цебра з розтопленим залізом так, як ви носите цілими роками, і — має мільйони... (Мирослав Ірчан, II, 1958, 285)
