Відмінності між версіями «Фарба»
Рядок 83: | Рядок 83: | ||
− | |||
[[Категорія:Фа]] | [[Категорія:Фа]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] |
Версія за 09:52, 7 травня 2014
Фарба, -би, ж. = Краска. Брали поетичні фарби.... з того, що бачили перед собою. Левиц. Світ. 11. См. Хварба.
Сучасні словники
Фарба — речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин, для захисту виробів або будов від дії зовнішнього середовища.
Фарби — це загальна збірна назва матеріалів для фарбування.
Фарба, и, жін.
1. Речовина для забарвлювання предметів у той чи інший колір, для малювання картин. Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками, слинили крадькома й терли в пальцях, щоб спробувати, чи не одстає фарба (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45); Єгиптянин бере відро з фарбою і квачі, лагодячись іти малювати мура (Леся Українка, II, 1951, 247); — Я дуже люблю малювати. Мені мама обіцяла фарби подарувати, акварель називається (Юрій Яновський, I, 1954, 43);
- Шар такої речовини на поверхні предмета. Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа... Ілюмінатори засновані павутинням (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 236).
- Водяні фарби; Емалеві фарби; Кубова фарба; Олійна фарба.
- Згущувати (згущати, згустити) фарби; Малювати (зображатиі т. ін.) рожевими фарбами (у рожевих фарбах) кого, що — висвітлювати, зображувати, уявляти кого-, що-небудь кращим, ніж є (ніж буде) насправді; ідеалізувати. Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами (Гнат Хоткевич, II, 1966, 132); Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що і сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (Спиридон Добровольський, Очак. розмир, 1965, 32); Малювати (зображати і т. ін.) темними фарбами кого, що — надавати кому-, чому-небудь негативних рис, змальовувати непривабливо, непринадно. Навіщо ж автор надає їй [матері] якийсь хист зводниці? ..Та й далі він малює її темними фарбами (Панас Мирний, V, 1955, 424).
2. перев. мн., рідко. Те саме, що барва. І фарбами й золотом з сяючих крил Пишався метелик, аж вибивсь із сил (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 337); Іноді поманить [море] ласкавою синьою фарбою, іноді воно з небом зійдеться й почне чарувати (Юрій Яновський, II, 1958, 41); Аеродром. Ліворуч — гайок, прибраний першими золотавими фарбами осені (Іван Микитенко, I, 1957, 493).
3. тільки мн., перен., рідко. Виражальні засоби мови, музики, сценічного мистецтва; барви (у іншому знач.). Найгарячіші фарби взяв Гоголь для свого дніпровського пейзажу (Максим Рильський, III, 1956, 26); Поезія В. Маяковського — грізне і бойове знаряддя, бо поет зумів знайти фарби, художні засоби для життєвого виразу ідей соціалізму (Мистецтво, 2, 1956, 18).
4. тільки одн., рідко. Те саме, що рум'янець. Фарба поволі сходила з її й так блідих щік (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 206); Тодоска не розібрала, що сказав парубок, але зла фарба спалахнула на її пещених щоках (Михайло Стельмах, I, 1962, 84).
- Заливатися (залитися, заллятися) фарбою; Наливатися (налитися, наллятися) фарбою.
Фарба. Орфографічний словник української мови
Фа́рба, іменник жіночого роду.
Фарба. Українсько-російський словник
- краска; (окраска) цвет; (оттенок) тон;
- олійна фарба — масляная краска.
Фарба. Словник синонімів
- (водяна) акварель, (олійна) олія, (кубова) калія, сов. індиґо, (в керамці) полива, поливо; (осени) барва, колір;(обличчя) рум'янець.
Фарба. Фразеологічний словник української мови
- не поскупитися / не скупитися на фарби, книжн. Висвітлювати, зображувати кого-, що-небудь дуже виразно (перев. з перебільшенням). Ще тільки вчора Роман читав у газеті про нього захоплюючий нарис. Автор нарису не поскупився на фарби, використав усю свою палітру (В. Минко).
- темними фарбами, зі сл. зобража́ти, малюва́ти і под. Негативно, непривабливо, гірше, ніж є насправді. Навіщо ж автор надає їй якийсь хист зводниці?.. Та й далі він малює її темними фарбами (Панас Мирний); Вона не малювала собі будучини ані рожевими, ані темними фарбами (Г. Хоткевич).
- у рожевих фарбах (рожевими фарбами); у рожевому світлі, зі сл. зобра́жувати, постава́ти і под. Краще, ніж є насправді; ідеалізовано. Підбадьорений обіцянками Потьомкіна, Головатий все малював у рожевих фарбах, передбачаючи, що й сам він матиме можливість дослужитися до високого чину (С. Добровольський).
Фарба. Синонімія
- КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБА розм., ОФА́РБЛЕННЯ розм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). А нам же треба, нам же треба Ростить поезії плоди, -Могутніх рим під гуркіт неба, Під колір неба і води (А. Малишко); Шати на ньому барви мулу (Леся Українка); Мартинюклежав і думав, що ось його волосся починає втрачати своє забарвлення (Л. Дмитерко); Море - пустельний степ одногообарвлення й одного запаху (Ю. Яновський); Аеродром. Ліворуч - гайок, прибраний першими золотавими фарбами осені (І. Микитенко); Далеко серед моря бовтався пароплав-база для обслуговування підводного човна. Він часто мінявофарблення і назву (М. Трублаїні); Кобила під ним аж горіла золотою мастю (Ю. Яновський).
- РУМ'Я́НЕЦЬ (природний рожевий або червоний колір щік, обличчя), ЧЕ́РВІНЬ, ФА́РБА рідко, ТРОЯ́НДИ поет., КРА́СКА розм., РУМ'Я́НОК розм.; РО́ЗЛИ́В (великий, широкий рум'янець). З села до нас приходили дівчата з густим, мов цвіт,рум'янцем на щоках (М. Стельмах); Я бачу неміч; блідий вид І щоки, червінем покриті (Я. Щоголів); Фарба поволі сходила зїї й так блідих щік (О. Копиленко); На обличчі її розквітають дві троянди (Н. Рибак); Постать її була гнучка, лице блідез легкою краскою (Леся Українка); Ксеня бачила, як стривожені жінки, з сухими рум'янками на щоках, почалиобсмикувати на дітях сукеночки, штанці (В. Бабляк); Спідлоба глянула [Орися] на Юлю, і ще більше прогустішав нащоках вишневий розлив (Григорій Тютюнник).
- 'ФА́РБА (речовина для забарвлення), ФА́БРА заст., БА́РВА рідше. На стіні, проти стола, висить великий портретШевченка, хорошої роботи олійними фарбами, в красних рамах (М. Коцюбинський); Чималі вікна й двері, віконниці,помальовані зеленою фаброю, ґанок коло дверей - все те дуже одрізняло Леміщину хату од других (І. Нечуй-Левицький); [Любов:] Пам'ятаєте, в одному романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал (ЛесяУкраїнка).
Фарба. Словозміна
Відмінок | Однина | Множина |
---|---|---|
Називний | фа́рба | фа́рби |
Родовий | фа́рби | фарб |
Давальний | фа́рбі | фа́рбам |
Знахідний | фа́рбу | фа́рби |
Орудний | фа́рбою | фа́рбами |
Місцевий | на/у фа́рбі | на/у фа́рбах |
Кличний | фа́рбо | фа́рби |
Ілюстрації