Відмінності між версіями «Бранка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Зовнішні посилання)
 
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників)
Рядок 31: Рядок 31:
  
 
==Медіа==
 
==Медіа==
 
+
{{#ev:youtube|INupFetFQKQ}}
==Див. також==
+
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
 +
https://uktdic.appspot.com/
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]:
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]:
 
[[Категорія:Бр]]
 
[[Категорія:Бр]]
 +
http://sum.in.ua/

Поточна версія на 18:51, 23 січня 2014

Бранка, -ки, ж. 1) Плѣнница. Дівка бранка, Маруся попівна Богуславка. ЗОЮР. І. 210. 2) Наборъ (рекрутовъ). Я пішов до бранки, та не здавсі. Шух. І. 317. Стережіться, парубочки, бо либонь бранка буде. Гол. І. 139. 3) Родъ рыбы: Barbus fluviatilis. Вх. Лем. 394. Ум. Бріночка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках БРАНКА, и, жін.

1. нар.-поет. Жіночий рід до бранець. [Панас:] Заберемо бранок з татарських базарів (Нечуй-Левицький, II, 1956, 442); Стоять з гарему звалища сумні, Садок і башта; тут в колишні дні Вродливі бранки вроду марнували (Леся Українка, I, 1951, 71); — Чуєш, Ваня, дома я! Вже не бранка, не сірома, Вірна подруга твоя (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 43).

2. тільки одн., діал. Рекрутський набір. — Е, ні, пане. То не така бранка. То перед війною бранка, така, що лише кривого та сліпого пустять (Іван Франко, VII, 1951, 302).


бра́нка – іменник жіночого роду, істота

відмінок однина множина називний бра́нка бра́нки родовий бра́нки бра́нок давальний бра́нці бра́нкам знахідний бра́нку бра́нок орудний бра́нкою бра́нками місцевий на/у бра́нці на/у бра́нках кличний бра́нко бра́нки

Ілюстрації

Бранка.jpg Бранка1.jpg Бранка2.jpg Бранка3.jpg

Медіа

Джерела та література

https://uktdic.appspot.com/

Зовнішні посилання

:
http://sum.in.ua/