Відмінності між версіями «Дворянство»
Рядок 35: | Рядок 35: | ||
<div align="right"></div> | <div align="right"></div> | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Дв]] | [[Категорія:Дв]] |
Поточна версія на 15:57, 5 грудня 2013
«Словарь української мови»
Дворянство,суспільна верства, що сформувалася в Європі у пізньому середньовіччі (XIII-XV ст.), у становому суспільстві юридично, політично і економічно привілейована група; у Польщі, Вел. князівстві Литовському, а також на укр. і білоруських землях, що входили до їх складу, називалося шляхтою; наприкінці XVIII ст. укр. шляхта і козацька старшина влилися до рос. д.; в Зх. Європі політичне панування д. ліквідоване буржуазними революціями XVII-XIХ ст., в Росії - лютневою революцією 1917.
Сучасні словники
Дворянство, Панівний привілейований стан феодального (пізніше — і капіталістичного) суспільства, що складався з номіщиків і чиновників і мав основним джерелом доходу земельну власність. — Своя ж старшина, що потіму дворянство перелізла, і прибрала їх [землі] до своїх рук!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 365); // розм. Звання дворянина. Очевидно, і спадкове дворянство, і багатство мають [для Лісовського] далеко меншу вагу, аніж убогий мужицький побут і пісні (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 46); // Збірн. до дворянин. Він [цар] дворянство награждає, Народ обижає (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 285); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила [ворона], Як тих вошей розвела (Тарас Шевченко, I, 1951, 301).
Це цікаво знати!
дворя́нство– іменник середнього роду
Відмінок називний дворя́нство родовий дворя́нства давальний дворя́нству знахідний дворя́нство орудний дворя́нством місцевий дворя́нстві кличний дворя́нство