Відмінності між версіями «Багач»
(не показані 8 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | Академічний словник | ||
+ | |||
+ | БАГАЧ, а, чол. Той, хто має багатство (в 1 знач.); багата людина, багатій; протилежне бідняк. Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Марко Вовчок, I, 1955, 358); — Бачив я: Багач в дворі препишнім проживає У злоті, сріблі, розкоші (Іван Франко, XIII, 1954, 32); Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим трудом (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 4). | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 83. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | бага́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
+ | |||
+ | відмінок однина множина | ||
+ | називний бага́ч багачі́ | ||
+ | родовий багача́ багачі́в | ||
+ | давальний багаче́ві, багачу́ багача́м | ||
+ | знахідний багача́ багачі́в | ||
+ | орудний багаче́м багача́ми | ||
+ | місцевий на/у багаче́ві, багачу́, багачі́ на/у багача́х | ||
+ | кличний бага́чу багачі́ | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багач.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багач1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багач2.jpeg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Багач3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | + | {{#ev:youtube|sARaFbMXFys}} | |
− | + | {{#ev:youtube|yg2nuGfq788}} | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | https://uktdic.appspot.com/ | ||
+ | http://sum.in.ua/ | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]: |
[[Категорія:Ба]] | [[Категорія:Ба]] | ||
+ | |||
+ | http://uk.wikipedia.org/wiki/Головна_сторінка |
Поточна версія на 16:40, 23 лютого 2014
Багач, -ча, м. Богачъ. Прийшов багач, прийшов дукач та в порога став, із нашої голотоньки сміяться почав. Рудч. Чп. 107. Багач великий, Данило Гурч. Він таки з козаків був, та жив собі паном, мав свій хутір і степи й поле. МВ. І. 151.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний словник
БАГАЧ, а, чол. Той, хто має багатство (в 1 знач.); багата людина, багатій; протилежне бідняк. Попадавсь їм багач у руки — вони його оббирали, попадався вбогий — вони його наділяли (Марко Вовчок, I, 1955, 358); — Бачив я: Багач в дворі препишнім проживає У злоті, сріблі, розкоші (Іван Франко, XIII, 1954, 32); Всяк знає, як багач дбає: не своїм горбом, а чужим трудом (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 4).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 83.
бага́ч – іменник чоловічого роду, істота
відмінок однина множина називний бага́ч багачі́ родовий багача́ багачі́в давальний багаче́ві, багачу́ багача́м знахідний багача́ багачі́в орудний багаче́м багача́ми місцевий на/у багаче́ві, багачу́, багачі́ на/у багача́х кличний бага́чу багачі́
Ілюстрації
Медіа
Джерела та література
https://uktdic.appspot.com/ http://sum.in.ua/