Відмінності між версіями «Жолудь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Елена (обговорення • внесок) |
Елена (обговорення • внесок) (→Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.) |
||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
Жолуддя, жолудевий.<br /> | Жолуддя, жолудевий.<br /> | ||
<br /><hr><br /> | <br /><hr><br /> | ||
− | |||
− | |||
[[Файл:Жолудь2.jpg|обрамити|ліворуч|Плід дуба]] | [[Файл:Жолудь2.jpg|обрамити|ліворуч|Плід дуба]] | ||
Рядок 28: | Рядок 26: | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
− | ===[http://www.efremova.info/word/zhasmin.html#.Up8PJic9X3I Толковый словарь Т. Ефремовой]=== | + | ===[http://www.efremova.info/word/zhasmin.html#.Up8PJic9X3I ''Толковый словарь Т. Ефремовой'']=== |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== |
Поточна версія на 13:29, 4 грудня 2013
Зміст
- 1 Словник Бориса Грінченка
- 2 Інші словники
- 2.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- 2.2 Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.
- 2.3 Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.
- 3 Іноземні словники
- 4 Ілюстрації
- 5 Медіа
- 6 Цікава інформація
- 7 Джерела та література
Словник Бориса Грінченка
Жолудь, -дя, м. Желудь. Сюди туди дубину стрепену посипались жолуді в пелену. Нп. Ум. Жолудяк. Мнж. 1. Ув.Жолудяна.
Інші словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЖО̀ЛУДЬ, я, чол.
- Плід дуба. напівдостиглі жолуді з дубів (Іван Франко, VI, 1951, 149); Ми збирали з сином жолуді дубові, І про день майбутній я казав синкові (Максим Рильський, II, 1956, 181).
Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205.
ЖО̀ЛУДЬ, жолуддя (зб.), [жолудик] «жолудь» – р. жолудь, бр. жолуд, др. жолудь, болг. Желъд, м. желад; - споріднене з лит. gile, лтс. zile, [dzile], прус. gile та ін.
Фасмер II 44 – 45; Преобр. I 227; Brückner 665; Holub – Lyer 521 – 522; Holub – Кор. 442; Machek ESGC 721 – 722; БEP I 533 – 534; Skok III 675; Бернштейн Очерк 1974; 266 – 267; Топоров II 234 – 235; Mühl. – Endz. I 556; Fraenkel 151; Walde – Hofm. I 804 – 605; Frisk I 213; Pocorny 472 – 473.
Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.
ЖО̀ЛУДЬ, -я, ч.
Плід дуба.
Жолуддя, жолудевий.
- Величина та форма жолудя — одні з ознак, що дозволяють розрізнити різні види цих дерев. Так, наприклад, у літнього дуба жолуді завдовжки 20-40 мм і завширшки 10-20 мм, вузько-довгасті, з блискучою брунатною оболонкою, на якій в свіжому їх стані помітні поздовжні зеленуваті смуги і матова верхівка, у зимового ж дуба жолуді дрібніші, більш округлені, без поздовжніх смуг і мають на верхівці більш товсте і коротке вістря.
- У римлян жолудь носив назву: "Югланс" (Juglans), тобто «Юпітерів плід», оскільки римляни присвячували дуб Юпітеру.
Іноземні словники
Толковый словарь Т. Ефремовой
Ілюстрації
Медіа
Цікава інформація
Джерела та література
- Словник Бориса Грінченка
- Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
- Етимологічний словник української мови у семи томах / Укладачі: Р.В. Болдирьов, В.Т. Коломієць, А.П. Критенко та ін. – К. : Вид-во «Наукова думка», 1982. – Т. 2. – С. 205'
- Сучасний тлумачний словник української мови / Укладачі;А.М. Яковлева, Т.М. Афонская. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2010. – С. 235.
- Толковый словарь Т. Ефремовой