Відмінності між версіями «Мавка»

Поточна версія на 17:37, 4 квітня 2017

Словник Грінченка

Мавка, -ки, ж. Дитя женскаго пола, умершее некрещеннымъ и превратившееся въ русалку. Чуб. III. 186. Мавко, мавко! на тобі полинь та мене покинь. О. 1862. IX. 31. См. Навка.

Файл:Лісові мавки

Словники сучасності

Ма́вки (на́вки) — славянские мифические существа, злые духи, русалки[1]: у украинцев — мавки, майки, нявки, нейки, у болгар — навяки или навы, у словинцев мавье, навье, мовье. По ряду признаков близки русалкам, карпато-украинским «лесным паннам» или горным женским духам. Считалось, что мавками становятся мертворождённые дети, умершие некрещёные младенцы, либо те, что умерли на Русальной неделе. Реже встречаются поверья, что в мавок превращаются дети, проклятые родителями или похищенные нечистой силой.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Казкова лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа. Мавки з зеленими косами гойдаються на березових гілках (Іван Франко, IV, 1950, 473); [Мавка:] Я — Мавка лісова.. [Лукаш:] А, от ти хто! Я від старих людей про мавок чув не раз (Леся Українка, III, 1952, 198); На деревах мавки в русальну ніч позбиралися та й спробували були зачепити Михайлика, але хлопець того й не відчув, бо ж над закоханими навіть нечиста сила не владна (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 334); * Образно. Та пісня шелестіла травкою, Торкнулась хвильки озерця, І тихо промайнувши мавкою, У наші увійшла серця (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 55); * У порівняннях. Ти снилась, марилась і мрілась, Як мавка в синьому диму (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 163).
2. рідко. Те саме, що русалка; водяна німфа. Ущухнуло море, і хвилі вляглися; Пустують по піні мавки (Євген Гребінка, I, 1957, 83).

Ілюстрації

Відео

https://www.youtube.com/watch?v=W2ttQkuegb8
https://www.youtube.com/watch?v=jhTvul5-8vg

Іноземні словники

dryad /ˈdrʌɪad/
Via Old French and Latin from Greek druas, druad- 'tree nymph', from drus 'tree'.
n. Greek Mythology
A divinity presiding over forests and trees; a wood nymph.
dryad - a deity or nymph of the woods
wood nymph
nymph- (classical mythology) a minor nature goddess usually depicted as a beautiful maiden; "the ancient Greeks believed that nymphs inhabited forests and bodies of water"
hamadryad - the nymph or spirit of a particular tree
Examples of dryad in a sentence: <dryads were said to live within trees, their lives ending when the life of the tree ended>

Міфологія

Традиційно вважають, що мавки живуть у лісах. У Галичині місцем поселення мавок вважають Карпати. Вони часто постають у вигляді молодих красивих дівчат, що танцями і співом заманюють хлопців у ліс. В гуцулів мавки мають миловидне кругле лице, довгі коси, завжди затикані квітами. Одяг тонкий та прозорий, спереду мають вигляд дівчат, а насправді немає в них ні тіла, ані душі. Через те немає в них і тіні, а коли бігають по траві, то вона під їхніми ногами не хитається. Залишають сліди босих дитячих ніг, люблять ігри, танці, особливо «на молодику». Місця, де вони справляють забави, — витоптані галявини серед лісу («ігровища»).

Нерідко мавки допомагають людям, доглядають худобу на полонині, охороняють її від дикого звіра і т. п. В загальній характеристиці цих істот гуцульської міфології, трактуванні їх взаємин з людьми переважають позитивні риси. На основі матеріалу давнішого походження простежується певна відмінність уявлень про мавок («нявок») і «лісних» («лісовок»). Перші представлені в особливо опоетизованому світлі. Це стрункі, круглолиці, веселої і лагідної вдачі лісові красуні з довгими кучерями. І. Вагилевич порівнював їх з українськими русалками і татрянськими «дивожонами», відзначаючи при цьому, що, на відміну від них, гуцульські мавки не є небезпечними для людей, а, навпаки, служать їм, доглядають і охороняють стадо, садять дерева, засівають різноманітні рослини в горах. Очевидно, що мавки вважалися добрими, і на основі вірувань у цих лісових богинь в давнину склався їх окремий культ, залишки якого дійшли до нового часу в формі відзначення на Гуцульщині спеціального свята «нявок» — «розигри» (6 липня). Але в деяких регіонах є і інша думка стосовно мавок. Там вони є в якійсь мірі навіть підступними істотами. Людей, особливо молодих хлопців, чоловіків, приваблюють до себе співом, покликами, прибраним виглядом коханих. Таких, що пішли за ними, можуть завести у безвість або висушити любощами.

В художній літературі

Мавка — головний персонаж драматичної поеми Лесі Українки в «Лісова пісня».

У казці Олега Романчука «Гуцульська легенда» мавка Любава.

Іван у горах чує голос Марічки, прямує за ним і зустрічає кохану у вигляді нявки. «Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський.

Мавки з зеленими косами гойдаються на березових гілках (Іван Франко, IV, 1950, 473)

[Мавка:] Я — Мавка лісова.. [Лукаш:] А, от ти хто! Я від старих людей про мавок чув не раз (Леся Українка, III, 1952, 198)

На деревах мавки в русальну ніч позбиралися та й спробували були зачепити Михайлика, але хлопець того й не відчув, бо ж над закоханими навіть нечиста сила не владна (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 334)

Та пісня шелестіла травкою, Торкнулась хвильки озерця, І тихо промайнувши мавкою, У наші увійшла серця (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 55)

Ти снилась, марилась і мрілась, Як мавка в синьому диму (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 163)

Мавки зустрічаються в романі Марини та Сергія Дяченків "Ведьмин век"

Цікаві факти

Мавки (нявки, бісиці) — міфічні істоти, що уособлюють душі дітей, котрі народилися мертвими або померли нехрещеними. Їх ще називають потерчатами, страдчатами, повітрулями, лісними, лоскотницями. У деяких районах Поділля побутувало повір’я, ніби мавки — це викрадені нечистим діти. Дослідники вважають, що повір’я про мавок — своєрідні варіації відомих й іншим народам вірувань у русалок, німф. За народними оповідями, вони мають вигляд гарних молодих дівчат; залишають сліди босих дитячих ніг; улаштовують танці, ігрища, особливо «на молодика». Співом та своїм привабливим виглядом заманюють до себе хлопців і залоскочують їх або заводять у безвість. Оберегом від мавок слугували часник, цибуля, полин. Щоб убезпечити себе від мавки, радилося також вивернути сорочку.

У народі вважалося, що мавки мають округле обличчя, блискучі очі, довгі коси. Тіло їх на спині відкрите, видно нутрощі. Мавки відрізняються від русалок-утоплениць, які носять довге зелене волосся. Мавки-дівчатка, згідно з народною уявою, мають довге лляне волосся, а хлопчики — коротке, кучеряве і руде. В народі вірили, що в русалках-мавках живе душа померлих нехрещеними дітей. На Троїцькі святки потерчата літають у вигляді птахів (найчастіше лелеки або сороки) і просять собі хрещення криками: «Христу, христу!» Вважалося, що в таких випадках треба кинути якусь хустину на крижмо і назвати ім’я, промовивши: «Хрещу тебе». Це мало символізувати обряд хрестин. Після цього нібито душа немовляти стає ангелом і переноситься у рай. Побутувала подекуди думка, що коли цей обряд не відбудеться до семи років, то немовля перетворюється в русалку, або нявку, стає нечистим духом і завдає людині шкоди.

Див. також

Додаткові відомості

• http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0
  
• https://en.wikipedia.org/wiki/Dryad

Джерела та література

Аmerican Heritage® Dictionary of the English Language, Fifth Edition. Copyright © 2011 by Houghton Mifflin Harcourt Publishing Company. Published by Houghton Mifflin Harcourt Publishing Company. All rights reserved.

Зовнішні посилання

http://www.oxforddictionaries.com/ru/%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5/%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D0%B8%D0%B9%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9/dryad http://www.merriam-webster.com/dictionary/dryad