Відмінності між версіями «В’язка»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 32: Рядок 32:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:В’язка.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:В’язка_(2).jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово1.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:В’язка3.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:слово2.jpg|x140px]] [http  URL адреса картинки]
+
 
 
|}
 
|}
  

Поточна версія на 02:13, 2 грудня 2013

В’язка, -ки, ж. 1) Связка. От вам казка, мені бубликів в’язка. Рудч. Ск. І. 4. В’язка сіна. Грин. ІІІ. 571. Я ж думала, що мій милий, аж соломи в’язка. Мет. 2) = В’язок 2. Сумск. у. Ум. в’язочка.

Словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

В'ЯЗКА, и, жін. 1. Зв'язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети. Виходять у сад Маруся й Настя з в'язками ключів у руках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 463); По кутах лежали в'язки соломи (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 124); — Зв'язати у в'язки гранати, За мною — за мною рушати! — Сказав політрук...(Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 374). 2. діал. Зав'язка. В'язки від маминого фартуха він вже тримав у руках, як вуздечку (Юрій Смолич, II, 1958, 30). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 797.

«СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO»

В'язка, -ки, ж. 1) Связка. От вам казка, мені бубликів в'язка. Рудч. Ск. І. 4. В'язка сіна. Грин. ІІІ. 571. Я ж думала, що мій милий, аж соломи в'язка.Мет. 2) = в'язок 2. Сумск. у. Ум. в'язочка.

Сучасні словники

Матеріал з Вікіпедії

В'язка В'язка, ребро — горизонтальна риска, що з'єднує кілька восьмих нот і використовується замість хвостиків. Подвійна в'язка з'єднує шіснадцяті ноти; потрійна -тридцять другі і т.д.

Матеріал з Вікісловника

[1] в'язка Значення[ред.] 1. зв'язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які-небудь однорідні предмети 2. діал. зав'язка 3. Шаблон:мат. сім'я ліній або поверхонь, яка лінійно залежить від двох параметрів 4. муз. горизонтальна риска (ребро), що зв'язує кілька восьмих нот

Світ слова В'язка1 — сукупність зв'язаних предметів. Приклад: В'язка бубликів В'язка2 — спосіб створення тканини методом в'язання. Приклад: Ручна в'язка.

Ілюстрації

В’язка.jpg В’язка (2).jpg В’язка3.jpg

Цікаві факти

«Державні Будівельні Норми України»

термін В’ЯЗКА КОНСТРУКЦІЯ в’язка конструкція (або вязкая конструкция) - Конструкція, яка під сильною сейсмічною дією може розсіювати істотні об'єми вхідної енергії за рахунок утворення передбачуваної конфігурації пластичних шарнірів або за рахунок інших механізмів.