Відмінності між версіями «Библіотека»
(→Джерела та література) |
|||
(не показано 13 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | Словник української мови | ||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | БІБЛІОТЕКА, и, жін. | ||
+ | |||
+ | 1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї національної школи, ні народних бібліотек, ні читалень, ні піддержання й ініціативи зверху (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 70); Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173). | ||
+ | Бібліотека-читальня — бібліотека, в приміщенні якої є зал або кімната, де можна одержувати й читати книжки, журнали, газети і т. ін.; Публічна бібліотека див. публічний. | ||
+ | |||
+ | 2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. Перша бібліотека [в Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 503); Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку — за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28). | ||
+ | Бібліотека-пересувка — комплект книг, спеціальний фонд стаціонарних бібліотек для обслуговування населення за місцем роботи або проживання. Ми завжди налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси на мед (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 87). | ||
+ | |||
+ | 3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 154); — Це наша державна бібліотека, — сказав він.. — її будував архітектор академік Бекетов (Іван Багмут, Опов., 1959, 75); Другий будинок за рогом — була Громадська бібліотека (Андрій Головко, II, 1957, 538). | ||
+ | |||
+ | 4. кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Original.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Bibl.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:0_b34_2919759_XL.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:X_61b65340.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|OmOMc-rKUXI}} | ||
+ | |||
+ | {{#ev:youtube|Qz_wT93Us3M}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | http://www.nbuv.gov.ua/ | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | |||
+ | Словник бібліотечних термінів - ХПІ | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
− | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут суспільства}}}]]: |
+ | |||
+ | http://uk.wikipedia.org/wiki/%C1%B3%E1%EB%B3%EE%F2%E5%EA%E0 | ||
+ | http://www.chl.kiev.ua/ | ||
[[Категорія:Би]] | [[Категорія:Би]] |
Поточна версія на 21:32, 1 грудня 2013
Библіотека, -ки, ж. Библіотека. Скрізь як у дзвін дзвонять, — говорять за школи і библіотеки. О. 1861. X. 150. Які все чудні книжки в библіотеці мого батька. Левиц. Пов. 128.
Бібліоте́ка або книгозбі́рня(грец. βιβλιον — книжка і θηκη — сховище, скриня) — культурно-освітній заклад, що здійснює збирання друкованих і рукописних матеріалів, проводить їх опрацювання і відображення у каталогах, організовує відповідне їх зберігання, збереження і обслуговування ними читачів.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) БІБЛІОТЕКА, и, жін.
1. Установа, культосвітній заклад, де зберігаються і видаються читачам книжки, журнали і т. ін., а також здійснюється популяризація і пропаганда літературних творів. Розвиток темних мас не робиться за якийсь десяток років, .. коли немає доброї національної школи, ні народних бібліотек, ні читалень, ні піддержання й ініціативи зверху (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 70); Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 173).
Бібліотека-читальня — бібліотека, в приміщенні якої є зал або кімната, де можна одержувати й читати книжки, журнали, газети і т. ін.; Публічна бібліотека див. публічний.
2. Більш або менш значна кількість книжок, спеціально підібраних для читання, наукової роботи, з метою колекціонування і т. ін. Перша бібліотека [в Київській Русі] була створена князем Ярославом Мудрим у 1037 р. при Софійському соборі (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 503); Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку — за три роки заповнює велику шафу європейськими класиками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28).
Бібліотека-пересувка — комплект книг, спеціальний фонд стаціонарних бібліотек для обслуговування населення за місцем роботи або проживання. Ми завжди налітали на нову бібліотеку-пересувку, наче голодні оси на мед (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 87).
3. Приміщення, кімната для зберігання книжок; книгосховище. В бібліотеці, повній старих книжок, висять портрети поважних предків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 154); — Це наша державна бібліотека, — сказав він.. — її будував архітектор академік Бекетов (Іван Багмут, Опов., 1959, 75); Другий будинок за рогом — була Громадська бібліотека (Андрій Головко, II, 1957, 538).
4. кого, яка. Назва споріднених за темою серійних видань або книжок чи журналів, призначених для певної категорії читачів.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Словник бібліотечних термінів - ХПІ
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{інститут суспільства}}}]]: