Відмінності між версіями «Ткачик»
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
===[http://sum.in.ua/s/tkach Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/tkach Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
− | + | чол. Робітник, майстер, який виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Виписав я йому також.. ковалів, шевців, ткачів, теслів та інших ремісників (Іван Франко, II, 1950, 136); Прядуть на прядках молодиці й дівчата, баби на веретенах. А коли є ще в хаті ткач — дід сивий, — то в нехитру мелодію прядок ще й верстат, немов барабан, гупає і човник по основі кларнетом: сюр, сюр... (Андрій Головко, II, 1957, 89). | |
Поточна версія на 18:18, 1 грудня 2013
Ткачик, -ка, м. Ум. отъ ткач.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)
чол. Робітник, майстер, який виготовляє тканини на ткацькому верстаті. Виписав я йому також.. ковалів, шевців, ткачів, теслів та інших ремісників (Іван Франко, II, 1950, 136); Прядуть на прядках молодиці й дівчата, баби на веретенах. А коли є ще в хаті ткач — дід сивий, — то в нехитру мелодію прядок ще й верстат, немов барабан, гупає і човник по основі кларнетом: сюр, сюр... (Андрій Головко, II, 1957, 89).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Українська символіка та національні вироби. Ткацтво
Цікаві факти
Основними матеріалами для виготовлення килимів були вовна, льон і коноплі. Залежно від регіону змінювалися техніки виготовлення килимів, візерунки та орнаменти. Всі українські килими були двосторонніми. За малюнком можна було точно сказати, в якому регіоні він був виготовлений, адже в Правобережній Україні переважав малюнок з геометричних фігур, а в Лівобережній - орнамент із квітів.
Первісним ткацьким знаряддям був верстат вертикального типу, основна конструктивна частина якого — вертикально встановлена рама. Для натягування поздовжніх ниток — основи та зручності переплітання до них внизу прив'язували кам'яні або глиняні тягарці. Нитки основи розділяли на дві групи — парні й непарні. Парні прив'язували жмутами до одного ряду тягарців, непарні — до іншого. Такий розподіл полегшував ткачам прокладати поміж основою поперечно спрямовані нитки піткання вручну або з допомогою тонкої палички — «глиці» прибивати їх зубцями до краю витканого виробу. Такі верстати подекуди збереглися й до наших днів; на них ткали шлеї, пояси, ремені, рогожі, килими тощо.
Численні археологічні знахідки прядильно-ткацьких знарядь (пряслиць для веретен, кам'яних і глиняних тягарців для натягування основи у вертикальних ткацьких верстатах) засвідчують значне поширення і високий рівень ткацтва на теренах України в період трипільської культури.