Відмінності між версіями «Акуратний»
Каріна (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Ак]] | [[Категорія:Ак]] | ||
Поточна версія на 21:07, 23 червня 2023
Акура́тний, -а, -е. Аккуратный. Желех.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АКУРАТНИЙ, а, е.
1. Який додержується порядку, точності (про людину). Постараюся бути акуратним і швидко повернути коректу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 259); Я був.. дуже акуратним і дисциплінованим пацієнтом (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 209).
2. Який підтримується в порядку; старанно зроблений; точно виконуваний або виконаний (про предмет і дію). Середнього росту.. двадцятитрилітній юнак, з русою акуратною борідкою.., Щорс стояв перед повстанцями (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 98); Він зупинився посеред кімнати і весело обвів поглядом стіни з дешевими олеографіями в акуратних рамках (Олесь Донченко, I, 1956, 423).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 31.
Толковый словарь русского языка под ред. Д. Н. Ушакова
АККУРАТНЫЙ, аккуратная, аккуратное; аккуратен, аккуратна, аккуратно (нем. akkurat). 1. Исполнительный, исправный. Аккуратный человек. Аккуратный мальчик. Хлебник, немец аккуратный, в бумажном колпаке. Пушкин. 2. Точный, тщательный, тщательно выполненный, опрятный. Аккуратное исполнение работы. Аккуратный приход на службу. Аккуратная работа. 9 букв в слове "акуратный": а а й к н р т у ы.
Ілюстрації
|
|
|
|
