Відмінності між версіями «Агов!»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Каріна (обговорення • внесок) (→Зовнішні посилання) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
'''АГОВ''', виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: «Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); [Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Іван Франко, IX, 1952, 273); — Валю, чуєш, агов, я живий! (Андрій Малишко, II, 1956, 179). | '''АГОВ''', виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: «Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); [Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Іван Франко, IX, 1952, 273); — Валю, чуєш, агов, я живий! (Андрій Малишко, II, 1956, 179). | ||
| − | + | Незмінювана словникова одиниця | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 19: | Рядок 14: | ||
|} | |} | ||
| − | == | + | ==Джерела та література== |
| − | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 17. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[http://sum.in.ua/s/aghov]] | + | [[http://sum.in.ua/s/aghov Академічний тлумачний словник (1970—1980)]] |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Аг]] | [[Категорія:Аг]] | ||
Поточна версія на 15:24, 22 червня 2023
Аго́в! Аго́сь! меж. Означаетъ призывъ и откликъ: Ay! го, го! Эй! Послушай! Аго́у, старий! — Агоу! — Чи Семену пак буде годів з 20? — Ато ж. Морд. О. 1861. 20.
Сучасні словники
АГОВ, виг. Уживається, коли треба привернути чиюсь увагу, покликати когось або відгукнутися на чийсь заклик. Підняв голову догори і став командувати: «Агов, десятські! набийте на арештанта заліза та посадіте у холодну» (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 262); [Панюта:] Агов! Чи чуєш? Щось тріщить у лісі! (Іван Франко, IX, 1952, 273); — Валю, чуєш, агов, я живий! (Андрій Малишко, II, 1956, 179). Незмінювана словникова одиниця
Ілюстрації
|
|
|
|
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 17.
