Відмінності між версіями «Гав»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Слова, що додав) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
*[http://sum.in.ua/p/2/8/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 8.] | *[http://sum.in.ua/p/2/8/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 8.] | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
[[Категорія:Га]] | [[Категорія:Га]] |
Поточна версія на 02:01, 1 грудня 2013
І. Гав! меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. І. 9.
ІІ. Гав, нар. = Гев. Вх. Лем. 402.
ІІІ. Гав, -ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).
Сучасні словники
ГАВ, виг. Звуконаслідування, що означає гавкання собаки. Злякавсь ще більш Хом'як, аж серце, холодів, А Нундель гав та гав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 174); — Та не гавкай хоч ти [собако] мені. Чого б ото я гавкав, — жалівся дід, — Гав-гав! (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 464).