Відмінності між версіями «Весна»

Поточна версія на 22:05, 14 червня 2021

Весна, -ни, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. Весною, на весні. Весной.

Сучасні словники

«Весна» як (мов, ні́би і т. ін.) бджіл у ву́лику. Дуже багато, безліч. Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, ніби бджіл у вулику (І. Сочивець). як бджіл по весні́. У неї планів, як бджіл по весні (З усн. мови). поет. квітень, май; (рання) провесінь, провесна; П. молодість, юність; (цивілізації) початок, світанок. весна́ іменник жіночого роду

• Але: дві, три, чотири весни́

«Весна» ВЕСНА, и, жін. 1. Пора року між зимою і літом, яка характеризується подовженням дня, потеплінням, появою перелітних птахів, розквітом рослин і т. ін. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквітчала її рястом, Барвінком укрила (Тарас Шевченко, I, 1951, 136); Травень надворі... Значить, весна, Значить, гілки набростилися, І даль така прозора, ясна, І зорі грозою вмилися (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 59). 2. перен. Молодість, роки дитинства і юності. Не забудь, не забудь Юних днів, днів весни (Іван Франко, X, 1952, 13); Нехай твою [сестрину] весну минуть Вітри та морози (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 112); // Що-небудь початкове, яке провіщає розквіт, розвиток, перемогу чогось. І сталось. Перший грім з «Аврори» Весну народну возвістив, І Київські прадавні гори Червоний прапор осінив (Максим Рильський, I, 1956, 415); // Світле, радісне почуття. Хуга надворі північна, В серці — весни течія (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 216); Весна в кожному серці, райдуга в очах (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 359). 3. Рік (тільки при визначенні віку кого-небудь). Був я підлітком і не знаю, Скільки весен тобі було, Як зустрілись ми серед гаю, Де зі скелі б'є джерело (Іван Вирган, В розп. літа, 1959, 38); — Старий Йонеску.. позаторік святкував соту весну свого життя (Юрій Смолич, I, 1958, 46). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 341.

Весна англійською

spring noun UK /sprɪŋ/ US /sprɪŋ/ spring noun (SEASON)- the season of the year between winter and summer, lasting from March to June north of the equator, and from September to December south of the equator, when the weather becomes warmer, leaves and plants start to grow again and flowers appear:

Many bulbs bloom in (the) spring.

Janet's coming over for a couple of weeks next spring.

It's been a very wet spring.

a spring day/morning

spring flowers/weather

Весна китайською

春天（chūn tiān） 春天 基本解释： 1.春季。 2.喻温暖和希望。 3.喻充满温暖和希望的时代。

春(chūn,) 一年的第一季：春季（农历正月至三月）。春节。春色。春晖（春天的阳光，喻父母的恩情）。春山（春天的山，山色如黛，喻妇女的眉毛）。春秋（ａ．春季和秋季；ｂ．指年月；ｃ．指人的年岁，如“春春正富”；ｄ．指中国古代的编年体史书，鲁国的《春秋》。亦泛指历史或历史著作；ｅ．中国的历史上的一个时代）。

天(tiān,) 在地面以上的高空：天空。天际。天罡（北斗星）。天渊（上天和深渊，喻差别大）。天马行空（喻气势豪放，不受拘束）。 在上面：天头（书页上面的空白）。 气候：天气。天冷。 季节，时节：冬天。

Ілюстрації

[1]

[2]

[3]

[4]

Медіа

Див. також

Закликання весни – один із найцікавіших звичаїв українського народу. Адже прихід весняного тепла давав поштовх початку нового хліборобського циклу та вливав потужний струмінь натхнення до селянської душі. Народна уява створила поетичний образ весни-дівчини з вінком квітів, що “десь у садочку шиє сорочку”, а інколи й у вигляді молодиці, що вже має або готується мати дочку: Ой весна, весна та весняночка, Ой де ж твоя донька, та паняночка… Ця вродлива дівчина або молодиця дуже багата, від неї люди сподівалися щедрих дарів, а тому й виглядали її рано-вранці до сходу сонця: вибігали на горби, ставали на воротах, лізли на дах комори чи клуні і запрошували її піснями. Закликали весну зазвичай жінки, дівчата та діти. Закличні обряди за своєю суттю складаються з дійств по закликанню птахів з теплого краю та, власне, закликання весни. А ще За уявленнями наших предків в цей день прилітало сорок різних пташок з вирію. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця. А в собі носить яєчко – емблему сонця-життя, народження, воскресіння. Тому майже всі птахи надзвичайно цінувались у наших пращурів, та й тепер шануються. Був у давнину звичай тримати всю зиму пташатко в хаті, а на Благовіщення випускати на волю. Завжди ранньою весною прилітних птиць годували, годують й тепер. Птахи завжди були улюбленцями наших предків. Протягом віків сформувався стрункий весняний обряд - закликання весни піснями, хороводами, іграми. У обрядодії зустрічі птахів беруть участь дівчата і хлопці. Випікається весняне печиво у вигляді пташок- «жайворонків», голубків, які роздавали дітям... Вибравши поміж себе найсимпатичнішу юнку (паняночку), прикрашали її стрічками й віночком. Взявши в руки "жайворонки", паняночка звертається до старшої жінки: Благослови, мати, Весну закликати! Весну закликати, Зиму проводжати, Зимочку в візочку, Літечко в човночку! Вийшовши за село, гурт заспівує: Ой ти весно, ти весна, Ти чого до нас прийшла? Паняночка відповідає: Я прийшла до вас з теплом, Із зеленим житечком. Обійшовши довкола, всі стають на пагорбі й закликають птахів: Із краю кураю [5]