Відмінності між версіями «Гавра»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Словник Грінченка і сучасність)
 
(не показано 9 проміжних версій цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Гавра, -ри, '''''ж. ''Берлога. Угор.  
 
'''Гавра, -ри, '''''ж. ''Берлога. Угор.  
  
http://e-learning.kubg.edu.ua/dn/pluginfile.php/16466/mod_assignment/intro/%D0%9B%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%20%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96.pdf
 
  
[[Категорія:Га]]
+
==Сучасні словники==
 +
1. Лігво звіра; барліг. В лісах.. медведі ссали лапи в своїх гаврах і дрімали зимовим сном (Іван Франко, VIII, 1952, 38);  ''* Образно''. То наймався [Юрчик] на найтяжчу роботу, гори перевертав, то півзими лежав у якій-небудь гаврі, у ведмежім барлозі, смокчучи свою нерозлучну віковічну люльку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).
 +
 
 +
2. перен., зневажл. Рот. — Ци [чи] не стулиш ти си гавру? — крикнув нараз Василь (Іван Франко, I, 1955, 145).
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra4.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra3.gif|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Gavra1.JPG|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
*[http://sum.in.ua/p/2/9/1 Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 9.]
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 +
[[Категорія: Га]]

Поточна версія на 01:33, 1 грудня 2013

Гавра, -ри, ж. Берлога. Угор.


Сучасні словники

1. Лігво звіра; барліг. В лісах.. медведі ссали лапи в своїх гаврах і дрімали зимовим сном (Іван Франко, VIII, 1952, 38); * Образно. То наймався [Юрчик] на найтяжчу роботу, гори перевертав, то півзими лежав у якій-небудь гаврі, у ведмежім барлозі, смокчучи свою нерозлучну віковічну люльку (Гнат Хоткевич, II, 1966, 152).

2. перен., зневажл. Рот. — Ци [чи] не стулиш ти си гавру? — крикнув нараз Василь (Іван Франко, I, 1955, 145).

Ілюстрації

Gavra2.jpg Gavra4.jpg Gavra3.gif Gavra1.JPG

Джерела та література