Відмінності між версіями «Гірчишник»

Поточна версія на 21:22, 30 листопада 2013

Словник Грінченка

Гірчишник, -ка, м. Горчичникъ.

Гірчичники — це аркуші паперу, покриті з однієї сторони тонким шаром знежиреного сухого порошку, отриманого з насіння чорної гірчиці. Саме цей порошок діє на шкіру як подразнюючу та відволікаючу засіб. Діючою речовиною гірчичника є ефірне гірчичне масло і летючі речовини — фітонциди, які виділяються під впливом води і ферменту, присутнього в самій гірчиці.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ГІРЧИЧНИК, а, чол. Листок паперу або шматок тканини, покритий гірчичним порошком з клейкою речовиною; використовується як лікувальний засіб, що викликає приплив крові. Баба Федора ставила гірчичники, прикладала старому до грудей клунок з розпареними висівками (Олесь Донченко, III, 1957, 107)

Орфографічний словник

Гірчи́чник – іменник чоловічого роду

Як діють гірчичники

Гірчичники викликають почервоніння шкіри і розширення судинної сітки, стимулюючи приплив крові до місця їх накладання. Одночасно підвищується збудливість вегетативної нервової системи — симпатичної та парасимпатичної. В результаті рефлекторного підвищення тонусу нервової системи і накопичення в крові продуктів збудження (адреналіну, норадреналіну) підвищується захисна функція організму дитини. Саме на цьому принципі й засновано застосування гірчичників як стимуляторів імунітету дитини під час застуди. Тому гірчичники широко застосовуються при захворюваннях органів дихання у дітей.

Відволікаючу дію — це створення за допомогою гірчичника додаткового вогнища роздратування, який послаблює кровопостачання хворого органу, тим самим зменшуючи його запалення. Наприклад, якщо дитина хвора стенозуючий ларинготрахеїт, який супроводжується утрудненим диханням, глибоким кашлем, охриплим голосом. Для відволікаючого ефекту гірчичники ставлять на литкові ділянки ніг. У результаті перерозподілу крові зменшується процес запалення і набряк гортані.

Як ставити гірчичники:

Вам знадобляться:

• гірчичники;
• миска з теплою водою;
• два широких шматка марлі;
• рушник;
• тепле соняшникова олія;
• вазелін або зволожуючий дитячий крем;
• ковдру.

Куди ставити гірчичники:

Перш ніж ставити гірчичники, проконсультуйтеся у лікаря, яке місце на шкірі переважніше. Гірчичники накладають на груди або на спину, бічну і передню поверхню грудної клітини, крім області серця і зони хребта. При трахеїті гірчичники ставлять по центру грудної клітки від області яремної ямки (біля основи шиї) до підстави грудини (1-2 шт.). Для відволікаючого впливу гірчичники ставлять на ікри ніг.

Зверніть увагу!

Гірчичники не можна ставити на область серця і на хребет.

Підготовка до процедури:

Уважно огляньте шкіру дитини. Вона повинна бути рівною і гладкою, без подразнень, почервонінь і висипань. У цьому випадку перед проведенням процедури порадьтеся з лікарем. Але навіть якщо немає протипоказань, гірчичники будуть викликати сильне роздратування і біль, тому краще обійтися без них. Крім того, у деяких дітей буває дуже чутлива шкіра, яка починає червоніти і «палити» вже через 3-5 хвилин. У інших цей процес відбувається менш болісно, і дія гірчичників починає тільки через 7-10 хвилин. Тому якщо ви використовуєте гірчичники в перший раз, поставте 1-2 гірчичника і подивіться, як дитина реагує на них.

При застуді

Розтерти підошви ніг і груди скипидаром або гасом , поставити гірчичники на груди і верхню частину спини і через рушник прогріти їх грілкою . Негайно після початку нежиті поставити гірчичники до п'ят знизу і забинтувати фланеллю. Потім слід надіти теплі вовняні панчохи і тримати гірчичники скільки можливо ( звичайно від години до 2 годин). Потім зняти гірчичники і швидко походити деякий час. Найкраще засіб застосовувати ввечері перед сном. Нежить припиниться до світанку.

При хронічному нежиті

Порошок гірчиці насипають в шкарпетки і ходять так кілька днів. Засіб простий , старовинне . Поставити гірчичники між лопатками або на ікри ніг - це особливо добре при підвищеному артеріальному тиску. Головний біль зникне.

При безсонні

Якщо безсоння викликана припливом крові до голови , то корисно прикладати гірчичники або натертий хрін до литок ніг. Одночасно рекомендується пити розсіл солоних огірків з медом , який добре проносить (на 1 склянку розсолу 1 столова ложка меду).

При хворих суглобах

Змішати 50 г камфори , 50 г гірчичного порошку і 100 г сирого білка. У 200 мл спирту послідовно розчинити спочатку камфору , потім гірчицю. Окремо збити білок. Змішати обидва склади разом і натирати цим хворі суглоби на ніч. Ретельно змішати 50 г сухої камфори , 50 г сухої гірчиці і 10 г чистого спирту. Додати в суміш 6 яєць з білою шкаралупою і знову ретельно перемішати. На ніч змащувати цим засобом хворі суглоби. Через 20 хвилин мазь слід видалити з тіла вологим рушником. Суглоби змащувати щодня і завжди свіжоприготовленим складом.

При ревматизмі

Взяти 200 г солі і 100 г сухої гірчиці , додати до них 100 мл очищеного гасу , щоб вийшла суміш начебто сметани. Суміш втирати в хворе місце на ніч насухо , а потім замотати чимось теплим . Це ж саме засіб краще всякого гліцерину і кремів допомагає пом'якшенню рук. Їх не можна використовувати при гнійних захворюваннях шкіри , нейродерміті , екземі , псоріазі в гострому періоді , при легеневій кровотечі , злоякісних новоутвореннях , високій температурі тіла ( вище 38 ° С) , індивідуальної непереносимості гірчиці. Крім того , гірчичники протипоказані страждаючим бронхіальною астмою , так як гострий запах гірчиці може викликати напад задухи.

Проведення процедури:

1. Змочіть олією марлю і прикладіть її до потрібного місця (спині, над грудиною або в іншому місці, рекомендованому лікарем). Дітям раннього віку гірчичники необхідно ставити через серветку з лляної або бавовняної тканини.

2. Занурте гірчичник в миску з теплою водою, змочіть протягом декількох секунд і прикладіть до марлі гірчичною стороною, потім щільно притисніть. Так укладіть все гірчичники.

3. Зверху гірчичники накрийте рушником і укрийте дитини ковдрою.

4. Вже через кілька хвилин дитина відчує тепло, а іноді печіння.

5. Через кожні 2-3 хвилини оглядайте шкіру (дітям молодшого віку перевіряти стан шкіри слід кожні 30-60 секунд). При появі вираженого почервоніння гірчичник необхідно відразу зняти, а почервонілий ділянка обмити теплою водою. Можна після цього змастити шкіру стерильним вазеліновим або рослинним маслом.

6. Зазвичай через 5-10 хвилин шкіра під гірчичниками набуває стійкий червоний колір. У цей час гірчичники знімають.

7. Якщо дитина не може терпіти сильне печіння і біль, значить, він погано переносить цю процедуру. Зніміть гірчичники, незважаючи на те, що минуло недостатньо часу.

8. Змочіть шматок марлі в теплій воді і обережно протріть шкіру, щоб зняти залишки гірчичного порошку.

9. Тепер витріть шкіру насухо рушником і змастіть вазеліном або дитячим кремом.

Зверніть увагу!

Тримати гірчичники більше 10 хвилин не можна, щоб не отримати опік шкіри.

Гірчичники пакети

У них гірчиця поміщена в спеціальні комірки. Вони зручніше звичайних гірчичників тим, що не надають надмірного подразнюючого впливу на шкіру, але дають хороший зігріваючий ефект. У стандартному гірчичники — пакеті чотири осередки, які можна відрізати і використовувати на маленькому обмеженій ділянці. Техніка постановки гірчичників-пакетів така ж, як і звичайних гірчичників.

Протипоказання для постановки гірчичників

• Алергія.
• Шкірні захворювання.

Гірчичник як засіб впливу на кровообіг

В лікуванні багатьох хвороб використовують допоміжні методи такі як: постановку гірчичників, банок, компресів, грілок, примочок, пузиря з льодом. їх дія полягає в тому, що вони впливають на кровообіг, на судини, на нервову чутливість.

Застосування гірчичників базується на дії ефірного гірчичного масла, яке проникає через шкіру. Внаслідок цього розширюються поверхневі кровоносні судини і більше крові припливає до відповідних ділянок, шкіра яких стає червоною. Гірчиця має також відволікаючу, подразнюючу та знеболюючу дію.

Гірчичники – це листки цупкого паперу прямокутної форми, розміром 8×12,5см, з одного боку вкриті тонким шаром гірчиці. Інший вид гірчичників – це також листок цупкого паперу прямокутної форми зверху вкритий тонким папером, який не щільно до нього прилягає. Між ними знаходиться суха гірчиця, яка й діє на організм хворого. При змочуванні гірчичника теплою водою виділяється гострий специфічний запах гірчичної олії Гірчичники можна приготувати і самому в домашніх умовах. Для цього потрібно взяти порівну гірчичного порошку і муки та змішати.

В дану суміш повільно вливати теплу воду (38 – 40°С), помішуючи до утворення кашкоподібної маси. Масу витримують 30 хв., після чого наносять її на тканину тонким шаром (до 0,5см) і зверху накривають другою половиною тканини. Дані гірчичники значно сильніші за фабричні.

Гірчичники використовують при:

- болях в серці (на ділянку серця); - підвищеному артеріальному тиску (на потилицю і литкові м’язи); - запальних процесах дихальної системи (між і під лопатками); - запаленні м’язів, нервів (на відповідні ділянки).

Заборонено використання гірчичників при: - підвищеній чутливості до гірчиці; - температурі тіла вище 38°С; - захворюванні шкіри; - вагітності; - кровотечах і схильності до них; - новоутвореннях; - туберкульозі легень; - вираженому загальному виснажені.

Гірчичники кладуть так: хворий займає зручне положення в ліжку, гірчичники придатні для використання змочують у воді (40 – 45°С), ставлять на відповідні ділянки хворому гірчичним боком на 10-15 хвилин, дітям на 5-7 хвилин. При правильному накладанні гірчичників через деякий час з’являються пекучість і почервоніння шкіри. Маленьким дітям і дорослим з підвищеною чутливістю шкіри, між шкірою і гірчичником кладуть зволожену марлю або цигарковий папір. Газету не можна застосовувати, бо гірчиця та її олія через неї не діє на шкіру.

Після зняття гірчичників шкіру протирають серветкою, змоченою теплою водою, і протирають насухо, щоб не було залишків гірчиці. Хворого укутують теплою ковдрою, і він протягом години повинен знаходитись у ліжку.

При запальних процесах верхніх дихальних шляхів, при підвищеному артеріальному тиску застосовують ножні гірчичні ванни. Для цього у воду , температура якої 50°С, додають 50 гр гірчиці на відро води. Тривалість ванни 20-30хв. Після процедури ноги обливають теплою водою і витирають насухо. Хворого вкладають у ліжко.

Гірчичні обгортання застосовують у тих же випадках, що й гірчичники. Столову ложку гірчиці (сухої) розводять в 0,5 л води, температура якої 40-50°С, перемішують і змочують великий відрізок тканини (рушника, простирадло, пеленка). Добре викручують і обгортають хвору ділянку. Зверху накладають теплий рушник або ковдру. Через 15 хв. тканину знімають, а відповідну ділянку обмивають теплою водою від залишків гірчиці і витирають насухо. Хворого укутують.

Ілюстрації

Медіа

Цікаво про гірчичник

Гірчичники - старе ліки з дитинства , про яке ми часто незаслужено забуваємо. А якщо і згадуємо , то не завжди застосовуємо правильно , і очікуваного ефекту не настає. А адже це дуже дієвий лікувальний засіб , що не вимагає великих витрат і зусиль. Протягом усієї багатовікової історії свого існування гірчиця є знаменитої в багатьох країнах пряністю не тільки через своїх чудових смакових якостей , але також і завдяки своїм дивовижним лікувальним властивостям . Що носить на давньо індійському мовою назву « нищівна проказу » , « зігріває » , гірчиця вже в перших тисячоліттях нашої ери знаходила широке застосування в народній медицині Стародавньої Греції та Риму (перші згадки про чудодійні властивості дикоростучої гірчицею відносяться до I в. Е. )   Ще Гіппократ вважав , що лікарські речовини містяться в природі в оптимальному виді й лікарські рослини в необробленому вигляді та у вигляді соків роблять кращу дію на організм людини. Медицина Стародавнього Риму розвивалася під сильним впливом грецької медицини. Праці давньоримського лікаря Галена мали велике значення не тільки для давньоримської медицини , але і для подальшого розвитку медицини і фармакології. Гален стверджував , що в рослин є два начала: одне з них робить на хворий організм лікувальна дія , інше марно або навіть шкідливо. Для вилучення цілющих властивостей рослин Гален винайшов технологію отримання таких лікарських форм , як настоянки і екстракти. Їм також описано виготовлення порошків , пілюль , мазей , пластирів , гірчичників , зборів . Яких тільки зілля не готував Гален ! Він поклав початок не тільки фізіології , а й аптекарської науці - фармакології , і його ім'я збереглося в ній : всякого роду ліки рослинного походження носять назву « галенові препарати ». Найпростіший вид такого препарату - всім відомий гірчичник . Батьківщиною сизої ( сарептської ) гірчиці прийнято вважати Східний Китай , з якого ця пряність спочатку потрапила до Індії , а потім звідти « перекочувала » і в інші країни Азії та південної Європи . У Росії ж сиза гірчиця вперше з'явилася в якості бур'янистої рослини , випадково завезеного в Нижнє Поволжя з азіатських країн разом з імпортованим просом і льоном . А сарептской її називають через р. Сарепта (нині один з районів Волгограда ) . Ще до революції там був своєрідний центр переробки гірчиці на масло і гірчичники. Цікаво , що пекучі властивості гірчиці знайшли і застосування і в кулінарії , і в медицині , так що гірчичні припарки - винахід аж ніяк не сучасне. Гірчичники в тому вигляді , в якому ми їх звикли бачити в наші дні , були винайдені в 1866 р. французьким фармацевтом Жаном -Полем Ріголло . Діючою речовиною в насінні гірчиці є глікозид синигрин , який розщеплюється на цукор , кислу сернокаліевую сіль і алілове гірчичне масло в присутності води . Саме це масло обумовлює специфічний запах і пекучий смак гірчиці , воно і викликає роздратування шкіри і прилив до цього місця крові , що знімає запальний процес. В аптеках продаються листи особливої ​​папери прямокутної форми , покриті тонким рівномірним шаром знежиреного порошку сизої ( сарептської ) гірчиці , який закріплений розчином каучуку і каніфолі на бензині. У хорошого гірчичника жовтий колір , гірчична маса розподілена рівномірно , міцно тримається на папері і не обсипається з неї . У сухому вигляді він не пахне , а при змочуванні відразу з'являється гострий характерний запах гірчиці. Але гірчичники можна приготувати і самостійно. Для цього порошок гірчиці змішують в рівних пропорціях з картопляною або пшеничним борошном і додають воду до отримання однорідної маси тістоподібної консистенції , яку потім наносять рівним шаром на шматок щільної тканини і покривають марлею або тонким папером . Фермент гірчиці в безводному середовищі майже не робить свого цілющого властивості , так як саме вода викликає виділення ефірного масла. Вода , температура до отори дорівнює 37 ° - 40 ° вважається найбільш оптимальною для дії гірчичників.

Зовнішні посилання