Відмінності між версіями «Щебетуха»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| − | + | *[http://slovopedia.org.ua/31/53417/29862.html Словопедія] | |
| + | *[http://ukrainian_pronouncing.academic.ru/10727/%D1%89%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82%D1%83%D1%85%D0%B0 Орфоепічний словник української мови] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| | | | ||
Поточна версія на 15:53, 30 листопада 2013
Щебетуха, -хи, ж. 1) Пѣвунья (о птицѣ). 2) Говорунья, болтунья. Чом до мене не говориш, моя щебетухо? Чуб. V. 332. Ум. Щебетушка, щебетушечка.
Зміст
Сучасні словники
Щебетуха. Академічний тлумачний словник
- ЩЕБЕТУХА, жін., розм. Жіночий рід до щебетун. Чорнокрилі, білогруді щебетухи [ластівки] своїми піснями звеселяють доярок, і дівчата гордяться, що в них така весела ферма (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 68); Тече вода по камені, під каменем сухо, Чом до мене не говориш, моя щебетухо? (Українські народні пісні, 1, 1964, 156); [Конон:] Ах ти ж, чарівнице, замороко моя, щебетухо! (Марко Кропивницький, II, 1958, 503); Веселі щебетухи і жартівниці, вони [близнючки] любили користуватись своєю надзвичайною подібністю і нерідко потішалися над залицяльниками, виходячи на побачення одна замість одної (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 80).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
|
