Відмінності між версіями «Іржати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980))
(Медіа)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
==Словник Грінченка==
+
==Словник Бориса Грінченка==
 
'''Іржати, -жу, -же́ш, '''''гл. ''Ржать. ''А кінь ірже, води не п’є, доріженьку чує. ''Чуб. V. 15.  
 
'''Іржати, -жу, -же́ш, '''''гл. ''Ржать. ''А кінь ірже, води не п’є, доріженьку чує. ''Чуб. V. 15.  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Рядок 58: Рядок 58:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M17955.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M17955.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rzakass 001.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Rzakass 001.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:59faa4647a5b.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:59faa4647a5b.jpg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:127296219221.jpg|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:127296219221.jpg|x200px]]
  
 
|}
 
|}
Рядок 69: Рядок 69:
 
{{#ev:youtube|LRhxcLbF6wM}}
 
{{#ev:youtube|LRhxcLbF6wM}}
 
{{#ev:youtube|4ksVzGkJWt4}}
 
{{#ev:youtube|4ksVzGkJWt4}}
 +
==Аудіо==
 +
===Стукіт копит та іржання коней''===
 +
<flashmp3>Zvuki-Stuk-kopyt-i-rzhanie-loshadey.mp3</flashmp3>
 +
 
==Цікаві факти==
 
==Цікаві факти==
 
:* Гуігнгнм (англ. houyhnhnm, [ˈhwɪnəm][1]) - вигаданий кінь, що володіє розумом, подібним до людського. Країна гуігнгнмів описана в IV частині роману Джонатана Свіфта «Подорожі Гуллівера». Автор пише, що слово «гуігнгнм» мовою гуігнгнмів означає «кінь», а за своєю етимологією - «досконалість природи»; на думку істориків, звучанням цього слова Свіфт відтворює кінське іржання.
 
:* Гуігнгнм (англ. houyhnhnm, [ˈhwɪnəm][1]) - вигаданий кінь, що володіє розумом, подібним до людського. Країна гуігнгнмів описана в IV частині роману Джонатана Свіфта «Подорожі Гуллівера». Автор пише, що слово «гуігнгнм» мовою гуігнгнмів означає «кінь», а за своєю етимологією - «досконалість природи»; на думку істориків, звучанням цього слова Свіфт відтворює кінське іржання.
Рядок 74: Рядок 78:
 
:* Голос гагар в шлюбний період схожий на голос інших гагар, але він грубіший і голосніший (в тиху погоду чути на 2 кілометри) - гучні чисті і красиві звуки, по ритму схожі на нервовий сміх або на кінське іржання, а також гучний та високий уривчастий стогін. "Іржання" [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0 гагара] видає і в польоті. Тривожні звуки - як у інших гагар, але більш низькі. "Стогін" скоріше схожі на хрипкий виття.
 
:* Голос гагар в шлюбний період схожий на голос інших гагар, але він грубіший і голосніший (в тиху погоду чути на 2 кілометри) - гучні чисті і красиві звуки, по ритму схожі на нервовий сміх або на кінське іржання, а також гучний та високий уривчастий стогін. "Іржання" [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0 гагара] видає і в польоті. Тривожні звуки - як у інших гагар, але більш низькі. "Стогін" скоріше схожі на хрипкий виття.
 
==Див. також==
 
==Див. також==
:[http://sum.in.ua/s/smijatysja Сміятися]
+
*[http://sum.in.ua/s/smijatysja Сміятися]
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/Snickers Snickers]
+
*[http://ru.wikipedia.org/wiki/Snickers Snickers]
:[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B3%D0%BD%D0%BC Гуігнгнм]
+
*[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%B8%D0%B3%D0%BD%D0%B3%D0%BD%D0%BC Гуігнгнм]
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
+
 
[[Категорія:Ір,Їр]]
 
[[Категорія:Ір,Їр]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]

Поточна версія на 12:04, 3 грудня 2013

Словник Бориса Грінченка

Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п’є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Іржати, рідко ржати, іржу (ржу), іржеш (ржеш), недок.

  • Кричати (про коня).

Коні сердито іржуть (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 61); Дві пари коней — гніді та булані — з обох боків почали між собою переграватись та злегенька іржати (Павло Тичина, I, 1957, 238); Дзвінко рже басун гнідий Біля темних кріпосних Агаларових воріт (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 254); безос. Колись, не так і давно, на цьому подвір'ї мукало й іржало, мекало і бекало, хрюкало і кудкудакало (Іван Чендей, Птахи.., 1965, 47).

  • перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися.

[Кирило:] Знай рже [попенко], як той жеребець! (Панас Мирний, V, 1955, 152); Веселенька книжечка!.. — сміється він сам собі, — їм що не ляпать язиком, аби ляпать. Та ще й іржуть собі! І що там вони знайшли такого смішного? (Степан Васильченко, I, 1959, 67); Павло як оженився, то ні разу й пальцем свою не торкнув! А жінці хіба можна вірити? Усі бачать, як вона до чужих чоловіків ірже (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366).

Словники ABBYY Lingvo

Іржати рідше ржати, іржу (ржу), іржеш (ржеш), недок.

  • Кричати (про коня). || безос.
  • перен., зневажл. Голосно, нестримно сміятися, реготатися.

= иржати

  • (видавати специфічні звуки — про коня), ржати, гигота[і]ти
  • сміятися

Словар українського сленгу

Іржати

  • (-жу, -жеш) недок.; мол. Голосно сміятися.

Славко іржав, як ненормальний, спостерігаючи за безкінечним поєдинком між Томом та Джеррі (А. Кокотюха, Тупик для втікача). ПСУМС, 29.

Іноземні словники

Oxford dictionary

Neigh (noun)

  • a characteristic high whinnying sound made by a horse.

(verb)

  • (of a horse) utter a neigh:

he neighed several times in a very gentle way

  • (as noun neighing)

the neighing of horses

  • (of a person) make a sound similar to a neigh, especially when laughing:

they neighed dutifully at jokes they did not understand Origin: Old English hnǣgan (verb), of imitative origin; compare with Dutch dialect neijen

Cambridge dictionary

Neigh (noun)

  • a long, loud, high call that is produced by a horse when it is excited or frightened

(verb)

  • When he laughs he sounds like a horse neighing.

OneLook Dictionary

Neigh NOUN:

  • The long, high-pitched sound made by a horse.

(intr.v.)

  • neighed, neigh·ing, neighs
  • To utter the characteristic sound of a horse; whinny.

Ілюстрації

M17955.jpg Rzakass 001.jpg 59faa4647a5b.jpg 127296219221.jpg

Медіа

Аудіо

Стукіт копит та іржання коней

Цікаві факти

  • Гуігнгнм (англ. houyhnhnm, [ˈhwɪnəm][1]) - вигаданий кінь, що володіє розумом, подібним до людського. Країна гуігнгнмів описана в IV частині роману Джонатана Свіфта «Подорожі Гуллівера». Автор пише, що слово «гуігнгнм» мовою гуігнгнмів означає «кінь», а за своєю етимологією - «досконалість природи»; на думку істориків, звучанням цього слова Свіфт відтворює кінське іржання.
  • Назва «Sniсkers» було запозичене у улюбленого коня сім'ї Марс. Саме так її звали, що означає «тихе іржання»
  • Голос гагар в шлюбний період схожий на голос інших гагар, але він грубіший і голосніший (в тиху погоду чути на 2 кілометри) - гучні чисті і красиві звуки, по ритму схожі на нервовий сміх або на кінське іржання, а також гучний та високий уривчастий стогін. "Іржання" гагара видає і в польоті. Тривожні звуки - як у інших гагар, але більш низькі. "Стогін" скоріше схожі на хрипкий виття.

Див. також