Відмінності між версіями «Милуватися»
| (не показано 2 проміжні версії 2 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | МИЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. | ||
| + | |||
| + | 1. Пестити один одного, виявляючи взаємне кохання, ніжність. Вони [голуби] цілуються і милуються, Сизими крильцями обнімаються (Павло Чубинський, V, 1874, 247); Семен Іванович з Галочкою і голубилися, і милувалися (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 344); * Образно. Солодко стискається, щастям захлинається серце моє щиреє, що з твоїм кохається, що з твоїм кохається, що з твоїм милується... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 120). | ||
| + | |||
| + | 2. ким, чим, з кого — чого, на кого — що, без додатка і з спол. я к. Дивитися на кого-, що-небудь, відчуваючи приємність, насолоду; любуватися (у 1 знач.). Ось в холодочку зібралися сиві діди, і милуються дітьми своїми, і тиху розмову ведуть проміж себе (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 153); Лаврін не зводив очей з Мелашки і милувався, як вона проворно орудувала руками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 323); Все таке хороше, красне! Дивитися б та милуватися (Панас Мирний, IV, 1955, 321); Хлопці сиділи на згірку край шляху, милуючись селом, що біліло внизу по долині (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 88); Катерина милувалась на борошно, розглядала на долоні й виставляла на сонце — та й біле ж (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 171); | ||
| + | // Захоплюватися чим-небудь. Куліш говорив, наче милувався своїми словами, впевнений у тому, що відкриває незнані святі істини (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 216); Друзі глузували з нього й запевняли, що він і в танк поліз, щоб під гуркіт моторів милуватися зі свого голосу (Юрій Яновський, II, 1954, 97). | ||
| + | |||
| + | 3. у чому. Мати задоволення від певного заняття. Він милується у музиці. | ||
| + | |||
| + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 707. | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| Рядок 20: | Рядок 31: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія: Словник Грінченка і сучасність/Інститут мистецтв]] |
Поточна версія на 10:43, 5 грудня 2013
Милуватися, -луюся, -єшся, гл. 1) Ласкать другъ друга. Вони собі цілувались, цілувались, милувались. Мет. 25. 2) Любоваться. Знайшла очима свого сина і милувалась ним. Левиц. І. 269. Милувався такою вродливою красою. Мир. ХРВ. 61.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МИЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок.
1. Пестити один одного, виявляючи взаємне кохання, ніжність. Вони [голуби] цілуються і милуються, Сизими крильцями обнімаються (Павло Чубинський, V, 1874, 247); Семен Іванович з Галочкою і голубилися, і милувалися (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 344); * Образно. Солодко стискається, щастям захлинається серце моє щиреє, що з твоїм кохається, що з твоїм кохається, що з твоїм милується... (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 120).
2. ким, чим, з кого — чого, на кого — що, без додатка і з спол. я к. Дивитися на кого-, що-небудь, відчуваючи приємність, насолоду; любуватися (у 1 знач.). Ось в холодочку зібралися сиві діди, і милуються дітьми своїми, і тиху розмову ведуть проміж себе (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 153); Лаврін не зводив очей з Мелашки і милувався, як вона проворно орудувала руками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 323); Все таке хороше, красне! Дивитися б та милуватися (Панас Мирний, IV, 1955, 321); Хлопці сиділи на згірку край шляху, милуючись селом, що біліло внизу по долині (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 88); Катерина милувалась на борошно, розглядала на долоні й виставляла на сонце — та й біле ж (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959, 171); // Захоплюватися чим-небудь. Куліш говорив, наче милувався своїми словами, впевнений у тому, що відкриває незнані святі істини (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 216); Друзі глузували з нього й запевняли, що він і в танк поліз, щоб під гуркіт моторів милуватися зі свого голосу (Юрій Яновський, II, 1954, 97).
3. у чому. Мати задоволення від певного заняття. Він милується у музиці.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 707.
Ілюстрації
|
|
|
|
