Відмінності між версіями «Медок»
(→Див. також) |
(→Медіа) |
||
(не показано 6 проміжних версій цього учасника) | |||
Рядок 34: | Рядок 34: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|VqzLZaCWNPA}} | ||
+ | {{#ev:youtube|Lsj32UO9uRQ}} | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
Рядок 49: | Рядок 51: | ||
*[http://apiterapia.dovidnyk.info/index.php/apiterapiya-/propolisviskmumiyebdzholinaotruta/101-sklad_medu Склад меду], матеріали з сайту Апітерапія | *[http://apiterapia.dovidnyk.info/index.php/apiterapiya-/propolisviskmumiyebdzholinaotruta/101-sklad_medu Склад меду], матеріали з сайту Апітерапія | ||
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед],матеріал з Вікіпедії | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B4 Мед],матеріал з Вікіпедії | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Ме]] | [[Категорія:Ме]] |
Поточна версія на 21:14, 29 листопада 2013
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Зміст
Словник Грінченка
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Сучасні словники
Мед-Фразеологічний словник української мови
- (аж) з ме́дом та (з) ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т. ін. Облесливо, нещиро, удавано доброзичливо і т. ін. — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком(І.Нечуй-Левицький).
- вли́пнути як му́ха в мед. Потрапити в надзвичайно скрутне становище. “Ну що ж, стріляй!” — сам собі сказав Дерміцель і повів стволом автомата, спрямовуючи його в напрямку вартового. Отак влипнути як муха в мед, потрапити як жаба в пащу вужа! (П. Гуріненко).
- вли́ти в бо́чку ме́ду (в мед) ло́жку дьо́гтю. Зіпсувати все якоюсь незначною, але неприємною дрібницею. — Тарасенко наприкінці влив у бочку меду й ложку дьогтю: — А чи мав підліток злий умисел? (З газети).
- вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду). Зазнати невдачі. — А братчики тоді: “А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами” (П. Куліш); — Поїдемо, хлопці, далі,— сказав (Клименко) козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський); Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах); — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (Василь Шевчук); (Чирняк:) Чекайте, захопите ви ще .. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко).
- да́ти ме́ду кому, жарт. Ужалити кого-небудь (про бджолу, осу, джмеля). — Он сьогодні Іван підобрав уранці джмеля, так він йому меду й дав (Панас Мирний).
- як му́сі в меду́ кому, жарт. Дуже добре комусь. От їй, голубочці, як мусі в меду! (Г. Квітка-Основ’яненко).
Мед-Академічний тлумачний словник української мови
1. Густа солодка маса, яку бджоли виробляють з нектару квітів. Та їдять же вони Дрібнії калачі, У мед умокаючи, Маком обсипаючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 75); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого узятку мед (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 59); За походженням відрізняють золотисто-жовтий мед з білої акації, білий зернистий мед з акації жовтої (Бджоли, 1955, 194); * Образно. Ви, спасибі вам, боїтеся мені розказувати про людей — цур їм, покоштував уже я цього меду, щоб він скис (Тарас Шевченко, VI, 1956, 27); * У порівняннях. [Горпина:] Але ж гарний оцей вражий панич! Як мед з маком! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 498);
2. Легкий хмільний напій, виготовлений з цієї солодкої маси. Льохи, шинки з шинкарками, 3 винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками! (Тарас Шевченко, II, 1953, 35); Полюбив той жорсткий пан дідуся. Посадив силою на стільці, почав медом його шанувати пивним, бо горілки дідусь не вживав зроду (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 360); Медом ярим Перемогу запивали (Платон Воронько, Драгі.., 1959, 11); * У порівняннях. Розумна в його голова була, і словом він було впоїть тебе, як медом (Марко Вовчок, I, 1955, 280). Мед-вино, мед-горілку пити (кружати і т. ін.);
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
- Мед - це єврейське слово, що дослівно перекладається як чари, або що-небудь, наділене магічними властивостями. Спочатку він використовувався тільки в кулінарії в якості цукро-замінника, але в наш час його активно додать у різні медикаменти.
- Перші згадки про мед з'явилися приблизно 150 мільйонів років тому назад, вони були знайдені в ієрогліфіх. Єгиптяни використовували мед в якості своєрідної валюти, якою розплачувалися за товари та послуги. В Давньому Єгипті медом годували священних тварин, часто він був формою оплати данини.
- Про мед сказано в Біблії.
- Для того, щоб зібрати 100 грамів меду, бджолі необхідно облетіти сорок шість тисяч кілометрів.
- В одинадцятому столітті мед був настільки цінним, що всі німецькі селяни були зобов'язані платити своїм феодалам медом і воском.
- З'ясовано, що алергікам потрібно приймати по чайній ложці меду в день, причому важливо, щоб він був з того самого регіону, де живе алергік, це допоможе набути імунітет проти пилку.
- За легендою, Демокріт через старість вирішив покінчити з собою і почав відмовлятися від їжі. Щоб відкласти цю подію на дні свят, він наказав поставити перед собою чашу з медом, і, вдихаючи цей запах зумів продовжити своє життя на необхідну кількість днів. Коли мед віднесли геть, він помер у віці 107 років.
Див. також
- Справжній мед - справжня користь, матеріали з сайту Екологія
- Склад меду, матеріали з сайту Апітерапія
- Мед,матеріал з Вікіпедії