Відмінності між версіями «Автоґраф»
(→Зовнішні посилання) |
|||
(не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
==Словник Грінченка== | ==Словник Грінченка== | ||
− | Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31. | + | '''Авто́ґраф''', -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31. |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | • Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) | + | • |
+ | ===== Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ===== | ||
− | АВТОГРАФ, а, чол. | + | '''АВТОГРАФ''', а, чол. |
1. Текст, власноручно написаний автором. Посилаю також вірш Мирного, що прислав мені. Він може бути й автографом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250); Справа розшуків автографів поета [Т. Г. Шевченка] стоїть на добрій дорозі (Радянське літературознавство, 5, 1958, 134). | 1. Текст, власноручно написаний автором. Посилаю також вірш Мирного, що прислав мені. Він може бути й автографом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250); Справа розшуків автографів поета [Т. Г. Шевченка] стоїть на добрій дорозі (Радянське літературознавство, 5, 1958, 134). | ||
2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. Іван показав книгу з автографом редакторові журналу(Микола Руденко, Вітер.., 1958, 434). | 2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. Іван показав книгу з автографом редакторові журналу(Микола Руденко, Вітер.., 1958, 434). | ||
− | • Фразеологічний словник української мови | + | <br /> |
+ | • | ||
+ | ===== Фразеологічний словник української мови ===== | ||
− | АВТОГРАФ | + | '''АВТОГРАФ''' |
автограф; ч. | автограф; ч. | ||
(гр.) | (гр.) | ||
Рядок 54: | Рядок 57: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Aвтограф12.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Aвтограф12.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Муйжель_В.писатель_Автограф_Новое_Слово_6_1910.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"|[[Зображення:Муйжель_В.писатель_Автограф_Новое_Слово_6_1910.jpg|x140px]] | ||
− | |||
− | |||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] |
Поточна версія на 14:31, 22 червня 2023
Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Зміст
Словник Грінченка
Авто́ґраф, -фа, м. Автографъ. В автоґрафі моєму не знайшлось фалшованої приписки. К. X. ІІ. 31.
Сучасні словники
•
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АВТОГРАФ, а, чол.
1. Текст, власноручно написаний автором. Посилаю також вірш Мирного, що прислав мені. Він може бути й автографом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 250); Справа розшуків автографів поета [Т. Г. Шевченка] стоїть на добрій дорозі (Радянське літературознавство, 5, 1958, 134).
2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. Іван показав книгу з автографом редакторові журналу(Микола Руденко, Вітер.., 1958, 434).
•
Фразеологічний словник української мови
АВТОГРАФ автограф; ч. (гр.) 1. Текст, власноручно написаний автором. 2. Власноручний підпис, напис на книзі, фотографії і т. ін. 3. Копіювальний прилад.
Іноземні словники
au•to•graph n. 1. A person's own signature or handwriting. 2. A manuscript in the author's handwriting. tr.v. au•to•graphed, au•to•graph•ing, au•to•graphs 1. To write one's name or signature on or in; sign. 2. To write in one's own handwriting.
sig•na•ture
n.
1. One's name as written by oneself.
2. The act of signing one's name.
3. A distinctive mark, characteristic, or sound indicating identity: A surprise ending is the signature of an O. Henry short story.
4. Abbr. Sig. or S. Medicine The part of a physician's prescription containing directions to the patient.
5. Music
a. A sign used to indicate key.
b. A sign used to indicate tempo.
6. Printing
a. A letter, number, or symbol placed at the bottom of the first page on each sheet of printed pages of a book as a guide to the proper sequence of the sheets in binding.
b. A large sheet printed with four or a multiple of four pages that when folded becomes a section of the book.