Відмінності між версіями «Джміль»
(не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ТЛУМАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК | |
ДЖМІЛЬ, джмеля, чол. Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем. Найуспішніше конюшину запилюють джмелі і медоносні бджоли, які підвищують урожай конюшини в 2—3 рази (Бджільництво, 1956, 34); Мохнатий джміль із будяків червоних Спивав мед .У порівняннях. А паничів.. Аж роєм коло нашої панночки звиваються, — так, як ті джмелі гудуть | ДЖМІЛЬ, джмеля, чол. Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем. Найуспішніше конюшину запилюють джмелі і медоносні бджоли, які підвищують урожай конюшини в 2—3 рази (Бджільництво, 1956, 34); Мохнатий джміль із будяків червоних Спивав мед .У порівняннях. А паничів.. Аж роєм коло нашої панночки звиваються, — так, як ті джмелі гудуть | ||
♦ Джмелів слухати, зневажл, — бути в стані запаморочення. Дав йому.. добре — довго буде джмелів слухати Під джмелем — напідпитку. Боцман Верба, почуваючи себе під добрим джмелем, усе підливав капітанові Вульфу | ♦ Джмелів слухати, зневажл, — бути в стані запаморочення. Дав йому.. добре — довго буде джмелів слухати Під джмелем — напідпитку. Боцман Верба, почуваючи себе під добрим джмелем, усе підливав капітанові Вульфу | ||
+ | ВІКІПЕДІЯ | ||
+ | Джміль (Bombus) — рід комах надродини бджіл. В українській мові 18—19 століття — чміль | ||
+ | ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ | ||
+ | джмелі́ гуду́ть у голові́ чиїй і без додатка, несхв. Хто-небудь перебуває в стані сп’яніння, запаморочення і т. ін. — Не йдуть бісові ноги, наче їх відібрало! І в голові джмелі гудуть, хоч горілки не пив і не нюхав (М. Пригара); — Ідіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати, бо у вашій голові джмелі гудуть, а проспитесь, очуняєте, тоді й порозумнішаєте (Є. Гуцало). | ||
+ | |||
+ | під джмеле́м, жарт. У нетверезому стані, напідпитку. Не раз і не два сам Сміт, бувши під джмелем, устрягав поміж танцюристів (Ю. Яновський); Ще мати Єльці розповідала про один гучний випадок, коли Ягор, спродавши якось у місті багатющий урожай полуниці і добре будучи під джмелем, на весь виторг найняв духовий оркестр,— до самої Зачіплянки грали (О. Гончар). | ||
+ | СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ | ||
+ | ДЖМІЛЬ, джмеля, чол. Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем. Найуспішніше конюшину запилюють джмелі і медоносні бджоли, які підвищують урожай конюшини в 2—3 рази (Бджільництво, 1956, 34); Мохнатий джміль із будяків червоних Спивав мед (Максим Рильський, I, 1956, 90); * У порівняннях. А паничів.. Аж роєм коло нашої панночки звиваються, — так, як ті джмелі гудуть (Марко Вовчок, I, 1955, 107). | ||
+ | ♦ Джмелів слухати, зневажл, — бути в стані запаморочення. Дав йому.. добре — довго буде джмелів слухати (Номис, 1864, № 3986); Під джмелем — напідпитку. Боцман Верба, почуваючи себе під добрим джмелем, усе підливав капітанові Вульфу (Василь Кучер, Голод, 1961, 294) | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dzmil1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dzmil2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:. | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Dzmil3.jpg|x140px]] |
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | Відрізняється великими розмірами, мирним характером і не дуже болісним укусом. У багатьох відношеннях близький медоносним бджолам. Близько 300 видів джмелів мешкають в Північній Євразії, в Північній Америці у горах. | ||
+ | Корисний запилювач. Запилює багато квіток, які не запилюють інші комахи. Найбільше запилює конюшину та метеликові рослини. Для запилення овочевих в теплицях використовують штучно розведених джмелів. | ||
+ | |||
− | |||
+ | Одні з набільш холодостійких комах. Джмелі скорочують м'язи грудей, розігріваючи своє тіло до 40 °C. Це дозволяє їм вилітати рано вранці і збирати перший нектар, коли повітря ще не достатньо прогрілося, і це дає джмелям певну конкурентну перевагу перед іншими видами комах. | ||
+ | Джмелі — це суспільні комахи. У них є розділення самок на більших плодячих маток і дрібних безплідних робочих, що виконують усі основні роботи у гнізді. Зазвичай у великих джмелиних гніздах буває 100–200, рідше до 500 особин. | ||
+ | ==Посилання== | ||
+ | http://uk.wikipedia.org/wiki/Джміль | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Дж]] | [[Категорія:Дж]] |
Поточна версія на 18:24, 15 січня 2014
Джміль, -меля, м. Насѣк. Шмель. Bombus apis terrestris. Джмелів слухати. Лежать отъ удара кулакомъ и пр. Дав йому лупня добре довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986. См. Чміль.
Сучасні словники
ТЛУМАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
ДЖМІЛЬ, джмеля, чол. Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем. Найуспішніше конюшину запилюють джмелі і медоносні бджоли, які підвищують урожай конюшини в 2—3 рази (Бджільництво, 1956, 34); Мохнатий джміль із будяків червоних Спивав мед .У порівняннях. А паничів.. Аж роєм коло нашої панночки звиваються, — так, як ті джмелі гудуть ♦ Джмелів слухати, зневажл, — бути в стані запаморочення. Дав йому.. добре — довго буде джмелів слухати Під джмелем — напідпитку. Боцман Верба, почуваючи себе під добрим джмелем, усе підливав капітанові Вульфу
ВІКІПЕДІЯ
Джміль (Bombus) — рід комах надродини бджіл. В українській мові 18—19 століття — чміль
ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
джмелі́ гуду́ть у голові́ чиїй і без додатка, несхв. Хто-небудь перебуває в стані сп’яніння, запаморочення і т. ін. — Не йдуть бісові ноги, наче їх відібрало! І в голові джмелі гудуть, хоч горілки не пив і не нюхав (М. Пригара); — Ідіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати, бо у вашій голові джмелі гудуть, а проспитесь, очуняєте, тоді й порозумнішаєте (Є. Гуцало).
під джмеле́м, жарт. У нетверезому стані, напідпитку. Не раз і не два сам Сміт, бувши під джмелем, устрягав поміж танцюристів (Ю. Яновський); Ще мати Єльці розповідала про один гучний випадок, коли Ягор, спродавши якось у місті багатющий урожай полуниці і добре будучи під джмелем, на весь виторг найняв духовий оркестр,— до самої Зачіплянки грали (О. Гончар).
СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
ДЖМІЛЬ, джмеля, чол. Корисна як запильник комаха роду бджолиних з товстим мохнатим тільцем. Найуспішніше конюшину запилюють джмелі і медоносні бджоли, які підвищують урожай конюшини в 2—3 рази (Бджільництво, 1956, 34); Мохнатий джміль із будяків червоних Спивав мед (Максим Рильський, I, 1956, 90); * У порівняннях. А паничів.. Аж роєм коло нашої панночки звиваються, — так, як ті джмелі гудуть (Марко Вовчок, I, 1955, 107). ♦ Джмелів слухати, зневажл, — бути в стані запаморочення. Дав йому.. добре — довго буде джмелів слухати (Номис, 1864, № 3986); Під джмелем — напідпитку. Боцман Верба, почуваючи себе під добрим джмелем, усе підливав капітанові Вульфу (Василь Кучер, Голод, 1961, 294)