Відмінності між версіями «Дівча»
(→Ілюстрації) |
|||
(не показані 6 проміжних версій 4 учасників) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | + | ||
+ | ДІВЧА - також ДІВЧИНА, и, жін. Молода неодружена особа жіночої статі. Та й дівчина ж була [Олеся]! Велична, ..до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок, I, 1955, 21); Три дівчини, студентки агрономи, йшли взимку по доріжці лісовій (Максим Рильський, III, 1961, 207); * У порівняннях. Ось і рябина стоїть, мов дівчина заквітчала голову хмелем (Панас Мирний, І, 1954, 251); | ||
+ | // Кохана, наречена. Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу. «Може, думаю, — в його друга є дівчина» (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Де гнуться верби понад ставом. Там пройде дівчина моя (Володимир Сосюра, II, 1958, 17) | ||
+ | |||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/ptashka Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | |||
+ | ДІВЧА́, ати, сер. Зменш.-пестл. до дівчина. Рано-вранці новобранці Виходили за село, А за ними, молодими, І дівча одно пішло (Тарас Шевченко, I, 1951, 391); Щирим сміхом сміється.. дівча до хлопця з любощів (Лесь Мартович, Тв., 1954, 73); | ||
+ | // Маленька дівчина. Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 48). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 298. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:26-Dite_cry.jpg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Df662a5108.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Df662a5108.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M-651088.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:M-651088.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P_39208_1_gallerybig.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:P_39208_1_gallerybig.jpg|x140px]] | ||
− | |||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:1346242128.jpeg|міні|Дівча]] | ||
+ | |||
+ | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | https://www.youtube.com/watch?v=CGF5apCwBU8 | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Рядок 22: | Рядок 34: | ||
http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%C4%B2%C2%D7%C0 | http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%C4%B2%C2%D7%C0 | ||
+ | |||
+ | http://sum.in.ua | ||
http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0 | http://uktdic.appspot.com/?q=%D0%B4%D1%96%D0%B2%D1%87%D0%B0 | ||
− | |||
[[Категорія:Ді]] | [[Категорія:Ді]] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2013 року]] |
Поточна версія на 18:47, 28 листопада 2015
Дівча́, -ча́ти, с. Молодая дѣвушка; дѣвочка. Св. Мр. V. 39. Грин. ІІІ. 176. Сидить дівча край віконця при великім смутку: покидає козак дівча, як голуб голубку. Мет. 41. Ум. Дівчатко, дівчатонько, дівчаточко. Мн. Дівчата, дівчатка, дівчатонька, дівчаточка. Дѣвушки, дѣвочки. Що по нас, пане, старі баби стануть в полі свистіти; а по тобі, пане, молодиї дівчата зачнуть голосити. Макс. (1849) 61. Коли родяться більш хлопчаки, ніж дівчатка війна буде. Ном. № 13407.
Зміст
Сучасні словники
ДІВЧА - також ДІВЧИНА, и, жін. Молода неодружена особа жіночої статі. Та й дівчина ж була [Олеся]! Велична, ..до всякого привітна й ласкава, і заговорить, і засміється, і пожартує (Марко Вовчок, I, 1955, 21); Три дівчини, студентки агрономи, йшли взимку по доріжці лісовій (Максим Рильський, III, 1961, 207); * У порівняннях. Ось і рябина стоїть, мов дівчина заквітчала голову хмелем (Панас Мирний, І, 1954, 251); // Кохана, наречена. Спізниться він на гуляннячко, я й очі виплачу. «Може, думаю, — в його друга є дівчина» (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Де гнуться верби понад ставом. Там пройде дівчина моя (Володимир Сосюра, II, 1958, 17)
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДІВЧА́, ати, сер. Зменш.-пестл. до дівчина. Рано-вранці новобранці Виходили за село, А за ними, молодими, І дівча одно пішло (Тарас Шевченко, I, 1951, 391); Щирим сміхом сміється.. дівча до хлопця з любощів (Лесь Мартович, Тв., 1954, 73); // Маленька дівчина. Дівча бігло босими ноженятами навпростець по ріллі (Петро Панч, В дорозі, 1959, 48). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 298.
Ілюстрації
Медіа
https://www.youtube.com/watch?v=CGF5apCwBU8