Відмінності між версіями «Відгортати»
(Створена сторінка: '''Відгортати, -таю, -єш, '''сов. в. '''відгорнути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Отгребать, отгресть. ''Відго...) |
|||
(не показано 4 проміжні версії ще одного учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Відгортати, -таю, -єш, '''сов. в. '''відгорнути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Отгребать, отгресть. ''Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. ''Мнж. 129. ''Відгорнули пісок. ''2) Отворачивать, отворотить. ''Відгорнув полу, сягнув до тішені. '' | '''Відгортати, -таю, -єш, '''сов. в. '''відгорнути, -ну, -неш, '''''гл. ''1) Отгребать, отгресть. ''Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. ''Мнж. 129. ''Відгорнули пісок. ''2) Отворачивать, отворотить. ''Відгорнув полу, сягнув до тішені. '' | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | ВІДГОРТАТИ, аю, аєш, недок., ВІДГОРНУТИ, орну, орнеш, док., перех. | ||
+ | |||
+ | 1. Відкидати, відсувати що-небудь руками або за допомогою знаряддя. Усі їли мовчки. Шестірний цідив юшечку, одгортав бурячки, цибулю, кріп (Панас Мирний, I, 1954, 234); Селяни брались лопатами відгортати піщані замети від своїх облуплених мазанок, як узимку відгортають на півночі сніг (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 6); Андрійко Дорошко забіг у курник. Відгорнув підозрілу купу соломи.. в кутку (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 419); | ||
+ | // з чого, від чого. Переміщати в звичайне положення (волосся, коси тощо). Вона.. одгортала волосся з чола (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 370); — Ге-ге-ге! — аж схопився Григорко і відгорнув чуприну від вух (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 346). | ||
+ | |||
+ | 2. Відхиляти край одягу, завіси й т. ін. Він обережно одгортав полу кожушини й, заглядаючи на груди, подовгу милувався з нього [жетона] (Григорій Епік, Тв., 1958, 407); Юрко відгорнув край завіси й глянув у зал (Олесь Донченко, IV, 1957, 472); | ||
+ | // Відхиляти вбік від природного положення. Калина відгортає рукою високі стебла (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 122). | ||
+ | |||
+ | 3. розм., рідко. Те саме, що відпихати; відстороняти. Радивон Михайлович розправив лікті і, легко одгорнувши набік своїх сусідів, зробив кілька кроків наперед (Григорій Епік, Тв., 1958, 447); Рукою грубо.. відгорнув захисника, а той поточився серед хати (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 335). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вв1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вв2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вв3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Вв4.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | |||
+ | ==Див. також== | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
+ | |||
+ | https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8 | ||
+ | |||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 11:05, 20 листопада 2018
Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ВІДГОРТАТИ, аю, аєш, недок., ВІДГОРНУТИ, орну, орнеш, док., перех.
1. Відкидати, відсувати що-небудь руками або за допомогою знаряддя. Усі їли мовчки. Шестірний цідив юшечку, одгортав бурячки, цибулю, кріп (Панас Мирний, I, 1954, 234); Селяни брались лопатами відгортати піщані замети від своїх облуплених мазанок, як узимку відгортають на півночі сніг (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 6); Андрійко Дорошко забіг у курник. Відгорнув підозрілу купу соломи.. в кутку (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 419); // з чого, від чого. Переміщати в звичайне положення (волосся, коси тощо). Вона.. одгортала волосся з чола (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 370); — Ге-ге-ге! — аж схопився Григорко і відгорнув чуприну від вух (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 346).
2. Відхиляти край одягу, завіси й т. ін. Він обережно одгортав полу кожушини й, заглядаючи на груди, подовгу милувався з нього [жетона] (Григорій Епік, Тв., 1958, 407); Юрко відгорнув край завіси й глянув у зал (Олесь Донченко, IV, 1957, 472); // Відхиляти вбік від природного положення. Калина відгортає рукою високі стебла (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 122).
3. розм., рідко. Те саме, що відпихати; відстороняти. Радивон Михайлович розправив лікті і, легко одгорнувши набік своїх сусідів, зробив кілька кроків наперед (Григорій Епік, Тв., 1958, 447); Рукою грубо.. відгорнув захисника, а той поточився серед хати (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 335).
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8
https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8