Відмінності між версіями «Прізвисько»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
"""Тлумачення слова у сучасних словниках"""
 +
 
 +
[http://sum.in.ua/s/prizvysjko Академічний тлумачний словник (1970—1980)]
 +
 
 +
ПРІЗВИСЬКО, а, сер.
 +
 
 +
1. Найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього прізвища та імені) і вказує на яку-небудь рису її характеру, зовнішності, діяльності, звичок. Завжди похмурий і насуплений, постійно строгий і недовірливий, Стороженко швидко здобув собі прізвисько Страж (Яків Баш, Надія, 1960, 176); Українське село вигадливе на прізвиська. Причепить кличку — і носи на здоров'я усе життя (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 16); Своє прізвисько «Осмомисл» (людина великого розуму) Ярослав дістав не тільки за свій природний розум, а й за велику освіченість (Історія СРСР, І, 1956, 57);
 +
//  рідко. Конспіративна кличка або псевдонім. Завербований товариш діставав підпільне прізвисько і приймав урочисту присягу, під якою підписувався тим же прізвиськом (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 79).
 +
 
 +
2. рідко. Те саме, що прізвище 1. [Долорес:] Він — дон Жуан. [Анна:] Який? Невже отой... [Долорес:] Отой! Той самий! А який же другий із сотень тисячів усіх Шуанів так може просто зватись «дон Жуан», без прізвиська, без іншої прикмети? (Леся Українка, III, 1952, 331); — Живе мій Василько під чужим прізвиськом: з тюрми і раз, і вдруге втік (Михайло Стельмах, I, 1962, 611).
 +
 
 +
[http://slovopedia.org.ua/57/53407/376785.html Словар українського сленгу]
 +
 
 +
ПРІЗВИСЬКО
 +
син.
 +
прізвисько, кличка: кликуха, поганяло, псевдуха.
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Зкшя.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
==Медіа==
 
  
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|http://youtu.be/sqrQIcQDCCE}}
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 
+
[http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%93%D1%80%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C Словник Бориса Грінченка]
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
  
 +
[http://sum.in.ua/p/8/108/1 Словник української мови: в 11 томах]
 +
 +
[http://slovopedia.org.ua/57/53407/376785.html Словопедія]
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний інститут]]

Поточна версія на 13:10, 29 листопада 2013

Прізвисько, -ка, прізвище, -ща, с. 1) Прозвище, прозваніе. На їх будуть прізвища прикладать. Мил. 221. 2) Фамилія. Як прозвали його Шрамом, то й забули реєстрове його прізвище. Ч. ЧР. 13. Ha прізвисько, прізвище. По фамиліи, по прозванію. Я зі Львова попівна, на прізвисько Карпівна. Гол. І. 73. Ѳома, на прізвище Дидим. Єв. І. XI. 16.

Сучасні словники

"""Тлумачення слова у сучасних словниках"""

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПРІЗВИСЬКО, а, сер.

1. Найменування, яке іноді дається людині (крім справжнього прізвища та імені) і вказує на яку-небудь рису її характеру, зовнішності, діяльності, звичок. Завжди похмурий і насуплений, постійно строгий і недовірливий, Стороженко швидко здобув собі прізвисько Страж (Яків Баш, Надія, 1960, 176); Українське село вигадливе на прізвиська. Причепить кличку — і носи на здоров'я усе життя (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 16); Своє прізвисько «Осмомисл» (людина великого розуму) Ярослав дістав не тільки за свій природний розум, а й за велику освіченість (Історія СРСР, І, 1956, 57); // рідко. Конспіративна кличка або псевдонім. Завербований товариш діставав підпільне прізвисько і приймав урочисту присягу, під якою підписувався тим же прізвиськом (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 79).

2. рідко. Те саме, що прізвище 1. [Долорес:] Він — дон Жуан. [Анна:] Який? Невже отой... [Долорес:] Отой! Той самий! А який же другий із сотень тисячів усіх Шуанів так може просто зватись «дон Жуан», без прізвиська, без іншої прикмети? (Леся Українка, III, 1952, 331); — Живе мій Василько під чужим прізвиськом: з тюрми і раз, і вдруге втік (Михайло Стельмах, I, 1962, 611).

Словар українського сленгу

ПРІЗВИСЬКО син. прізвисько, кличка: кликуха, поганяло, псевдуха.

Ілюстрації

Зкшя.jpg

Медіа

Див. також

Словник Бориса Грінченка

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах

Словопедія

Зовнішні посилання