Відмінності між версіями «Відгал»
(Створена сторінка: '''Відгал, -лу и відгаль, -лю, '''''м. ''Остановка, отдыхъ, перерывъ. ''Петро без відгалу робить. ''...) |
|||
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Відгал, -лу и відгаль, -лю, '''''м. ''Остановка, отдыхъ, перерывъ. ''Петро без відгалу робить. ''Борз. у. ''Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. ''МВ. І. 47. '''На відгалі'''. На досугѣ, во время отдыха. ''У вільну годину, на одгалі, як пани роз’їхались у гості, пішов мерщій до панотця. ''Ком. І. 20. '''На овес нема й відгалу'''. На овесъ постоянный спросъ. Борз. у. | '''Відгал, -лу и відгаль, -лю, '''''м. ''Остановка, отдыхъ, перерывъ. ''Петро без відгалу робить. ''Борз. у. ''Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. ''МВ. І. 47. '''На відгалі'''. На досугѣ, во время отдыха. ''У вільну годину, на одгалі, як пани роз’їхались у гості, пішов мерщій до панотця. ''Ком. І. 20. '''На овес нема й відгалу'''. На овесъ постоянный спросъ. Борз. у. | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA Вікіпедія] | ||
+ | Відгал, відпочи́нок, дозвілля — проведення часу, метою якого є відновлення нормального стану організму. Зазвичай відпочинок має такі стадії: стомленість, розслаблення, відновлення сил, розвага | ||
+ | |||
+ | [https://slova.com.ua/word/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%B0%D0%BB Словник української мови 1970—1980] | ||
+ | ВІДГАЛ: Без відгалу - не припиняючись, безперестанку, безперервно. Без відгалу сіяв густий та дрібний дощ (Вас., І, 1959, 100); Чотири чоловіки без відгалу довбали землю (Досв., Вибр., 1959, 321). | ||
+ | |||
+ | [http://sum.in.ua/s/vidpochynok#:~:text=%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%C2%AB%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA%C2%BB,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D1%80%D1%83%D1%85%D1%83%20%D1%96%20%D1%82.&text=%2F%2F%20%D0%97%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B1%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8 Академічний тлумачний словник] | ||
+ | ВІДПОЧИ́НОК, нку, чол. Відновлення сил після втоми припиненням дії, руху і т. ін. Хоч би ставало тії короткої літньої ночі на відпочинок після денної праці (Панас Мирний, III, 1954, 140); Замість відпочинку мала стільки клопоту і роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 362); Зморене цілоденним блуканням тіло [Павлусеве] вимагало відпочинку (Олесь Донченко, II, 1956, 65); | ||
+ | // Проведення часу на дозвіллі, без праці. Щодня на відпочинок у Крим прибуває багато тисяч чоловік (Радянська Україна, 3.III 1954, 1); | ||
+ | // Коротка перерва під час праці, якоїсь дії; перепочинок. — Се каторжна робота! І відпочинку тобі ніякого немає (Панас Мирний, III, 1954, 148); | ||
+ | // Зупинка в дорозі, щоб відпочити. Я сюди їхала три дні, з довгими відпочинками, а й то була змучена до краю (Леся Українка, V, 1956, 367). | ||
+ | Без відпочинку — безперестанку, безперервно. В залі суду акуратно без відпочинку висиджувала Любов Прохорівна (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 323); Будинок відпочинку — спеціальний заклад для відпочинку трудящих під час відпустки. В будинок відпочинку на поромі ось тут колись переправлявся я (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 197); Вечір відпочинку — вечір, на якому розважаються, танцюють тощо; Кімната відпочинку — кімната на підприємстві, у водолікарні і т. ін., у якій відпочивають; Ні сну, ні відпочинку — немає можливості ні поспати, ні перепочити. Зосталась я сама-самісінька, недугуючи. Ні сну мені, ні одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 277). | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відпочинок171120211059.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відпочинок171120211100.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відпочинок171120211058.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Відпочинок171120211102.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|gXBPVFWxvW0}} | ||
+ | {{#ev:youtube|8ilKqvrru5U}} | ||
+ | {{#ev:youtube|ucUQW4N-IWQ}} | ||
+ | {{#ev:youtube|il-1q-XHSpw}} | ||
+ | {{#ev:youtube|jBzK6wLNn_c}} | ||
+ | ==Див. також== | ||
+ | [https://en.wikipedia.org/wiki/Recreation Вікіпедія] | ||
+ | Recreation. Recreation is an activity of leisure, leisure being discretionary time.[1] The "need to do something for recreation" is an essential element of human biology and psychology.[2] Recreational activities are often done for enjoyment, amusement, or pleasure and are considered to be "fun". | ||
+ | |||
+ | [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=20509 Енциклопедія сучасної України] | ||
+ | Дозвілля. ДОЗВІ́ЛЛЯ – сукупність видів діяльності (занять), які здійснюють у вільний час для задоволення певних фізичних, інтелектуальних, соціальних і культурних потреб. У широкому значенні Д. ототожнюють з вільним часом, який розуміють як час, вільний від службових, а також багатьох домаш. обов'язків (прибирання житла, приготування їжі, робота на присадиб. ділянці та ін.). Загалом люди витрачають вільний час на відпочинок, репродукцію та розвиток здібностей, фіз. і розумових сил, розваги та спілкування. З цього погляду функції Д. тотожні функціям вільного часу. Їх реалізують у різних видах діяльності, які можуть виконувати кілька зазначених функцій. Напр., читання може бути не тільки відпочинком, розвагою, але й засобом підвищення культур. компетенції людини. У вузькому розумінні Д. розглядають як частину вільного часу, пов'язану з відпочинком і розвагами. Фахівці нараховують бл. 40-а видів діяльності (занять) у вільний час, що забезпечують виконання саме функції відпочинку і розваг. У наук. літ-рі ці заняття часто називають дозвіллєвими. | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | [https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BA Вікіпедія] | ||
+ | [https://slova.com.ua/word/%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%B0%D0%BB Словник української мови 1970—1980] | ||
+ | [https://esu.com.ua/search_articles.php?id=20509 Енциклопедія сучасної України] | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | [https://rozavetrovsibir.ru/uk/visa/interesnye-fakty-ob-otdyhe-otdyh-na-prirode---samyi-poleznyi-i/ Цікаві факти про відпочинок] | ||
+ | [https://eba.com.ua/perezavantazhyty-tilo-i-mozok-porady-shhodo-yakisnogo-vidpochynku-vid-uspishnyh-ceo/ Поради щодо відпочинку] | ||
+ | [https://cedos.org.ua/researches/doslidzhennia-dozvillia-i-kulturnykh-potreb-miskoi-molodi-v-ukraini/ Дослідження дозвілля і культурних потреб міської молоді в Україні] | ||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2021 року]] |
Поточна версія на 11:25, 17 листопада 2021
Відгал, -лу и відгаль, -лю, м. Остановка, отдыхъ, перерывъ. Петро без відгалу робить. Борз. у. Так то проживає Олеся, працюючи без спочинку, без відгалю. МВ. І. 47. На відгалі. На досугѣ, во время отдыха. У вільну годину, на одгалі, як пани роз’їхались у гості, пішов мерщій до панотця. Ком. І. 20. На овес нема й відгалу. На овесъ постоянный спросъ. Борз. у.
Зміст
Сучасні словники
Вікіпедія Відгал, відпочи́нок, дозвілля — проведення часу, метою якого є відновлення нормального стану організму. Зазвичай відпочинок має такі стадії: стомленість, розслаблення, відновлення сил, розвага
Словник української мови 1970—1980 ВІДГАЛ: Без відгалу - не припиняючись, безперестанку, безперервно. Без відгалу сіяв густий та дрібний дощ (Вас., І, 1959, 100); Чотири чоловіки без відгалу довбали землю (Досв., Вибр., 1959, 321).
Академічний тлумачний словник ВІДПОЧИ́НОК, нку, чол. Відновлення сил після втоми припиненням дії, руху і т. ін. Хоч би ставало тії короткої літньої ночі на відпочинок після денної праці (Панас Мирний, III, 1954, 140); Замість відпочинку мала стільки клопоту і роботи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 362); Зморене цілоденним блуканням тіло [Павлусеве] вимагало відпочинку (Олесь Донченко, II, 1956, 65); // Проведення часу на дозвіллі, без праці. Щодня на відпочинок у Крим прибуває багато тисяч чоловік (Радянська Україна, 3.III 1954, 1); // Коротка перерва під час праці, якоїсь дії; перепочинок. — Се каторжна робота! І відпочинку тобі ніякого немає (Панас Мирний, III, 1954, 148); // Зупинка в дорозі, щоб відпочити. Я сюди їхала три дні, з довгими відпочинками, а й то була змучена до краю (Леся Українка, V, 1956, 367).
Без відпочинку — безперестанку, безперервно. В залі суду акуратно без відпочинку висиджувала Любов Прохорівна (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 323); Будинок відпочинку — спеціальний заклад для відпочинку трудящих під час відпустки. В будинок відпочинку на поромі ось тут колись переправлявся я (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 197); Вечір відпочинку — вечір, на якому розважаються, танцюють тощо; Кімната відпочинку — кімната на підприємстві, у водолікарні і т. ін., у якій відпочивають; Ні сну, ні відпочинку — немає можливості ні поспати, ні перепочити. Зосталась я сама-самісінька, недугуючи. Ні сну мені, ні одпочинку (Марко Вовчок, I, 1955, 277).
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Вікіпедія Recreation. Recreation is an activity of leisure, leisure being discretionary time.[1] The "need to do something for recreation" is an essential element of human biology and psychology.[2] Recreational activities are often done for enjoyment, amusement, or pleasure and are considered to be "fun".
Енциклопедія сучасної України Дозвілля. ДОЗВІ́ЛЛЯ – сукупність видів діяльності (занять), які здійснюють у вільний час для задоволення певних фізичних, інтелектуальних, соціальних і культурних потреб. У широкому значенні Д. ототожнюють з вільним часом, який розуміють як час, вільний від службових, а також багатьох домаш. обов'язків (прибирання житла, приготування їжі, робота на присадиб. ділянці та ін.). Загалом люди витрачають вільний час на відпочинок, репродукцію та розвиток здібностей, фіз. і розумових сил, розваги та спілкування. З цього погляду функції Д. тотожні функціям вільного часу. Їх реалізують у різних видах діяльності, які можуть виконувати кілька зазначених функцій. Напр., читання може бути не тільки відпочинком, розвагою, але й засобом підвищення культур. компетенції людини. У вузькому розумінні Д. розглядають як частину вільного часу, пов'язану з відпочинком і розвагами. Фахівці нараховують бл. 40-а видів діяльності (занять) у вільний час, що забезпечують виконання саме функції відпочинку і розваг. У наук. літ-рі ці заняття часто називають дозвіллєвими.
Джерела та література
Вікіпедія Словник української мови 1970—1980 Енциклопедія сучасної України
Зовнішні посилання
Цікаві факти про відпочинок Поради щодо відпочинку Дослідження дозвілля і культурних потреб міської молоді в Україні