Відмінності між версіями «Ректор»

Поточна версія на 08:46, 28 жовтня 2022

Ректор, -ра, м. Ректоръ. Левиц. Пов. 317.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РЕКТОР, -a, ч,. кл. -е [лат. rector - управитель, керівник]. 1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. 2. іст. Керівник духовного навчального закладу;-ат, -у, ч. 1. Адміністративне управління вищого навчального закладу, підпорядковане ректорові. 2. Приміщення цього управління. (Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 619)

РЕКТОР - [лат. rector - управитель, керівник] – керівник вищого навчального закладу. У Франції ректор – особа, яка очолює навч. округ – «академію». В дореволюц. Росії і за кордоном ректором називали і духовних осіб, які стояли на чолі церковних приходів, а також тих, хто очолював духовні середні та вищі навчальні заклади (Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 331)

РЕКТОР (лат. rector — керівник, управитель) — в багатьох країнах керівник вищого навчального закладу. В епоху Відродження Р. називалися головні вчителі і завідувачі багатокласними школами. В сучасній Франції Р. — також особа, яка очолює навчальний округ ("академію"). (Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / Гончаренко С.У. – К.: Либідь, 1997. – С. 285)

РЕКТОР – 1. Особа, яка очолює вищий навчальний заклад. 2. іст. Особа, яка очолює духовний навчальний заклад (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1024) РЕКТОР – (лат. rector – управитель, керівник, від rego – керую) - особа, яка очолює вищий навчальний заклад (Словник іншомовних слів / за ред. член-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука / К.; 1977. – С. 580)

Особливості слововживання

Ректор, ра, ор.ром.

Це цікаво знати!

РЕКТОР — здійснює безпосереднє управління діяльністю ВНЗ і обирається за конкурсом таємним голосуванням на зборах вищого колегіального органу самоврядування ВНЗ, як правило, на термін 5—7 років Р призначається з метою організації й врегулювання діяльності ВНЗ Обраний Р укладає з міністерством контракт, за яким він має широкий спектр повноважень щодо керівництва ВНЗ, може бути звільнений власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) на підставах, визначених трудовим законодавством, а також за порушення статуту ВНЗ та умов контракту Р веде активну наук і педагогічну діяльність, представляє інтереси держави у сфері освітньої політики. Здійснює безпосереднє управління діяльністю ВНЗ, а саме вирішує питання діяльності ВНЗ, затверджує його структуру і штатний розпис, видає накази і розпорядження, представляє ВНЗ у держ. та ін органах, відповідає за результати його діяльності перед відповідним органом управління, виступає розпорядником майна і коштів, виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває банківські рахунки, приймає на роботу та звільняє з роботи працівників, забезпечує охорону пращ, дотримання законності та порядку, визначає функціональні обов'язки працівників, формує контингент осіб, які навчаються у ВНЗ, відраховує та поновлює на навчання осіб, які навчаються, контролює виконання навч. планів і програм, забезпечує дотримання усіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни, здійснює контроль якості роботи викладачів, організації навч-виховної та культурно-масової роботи, стану фізичного виховання і здоров'я, організовує побутове обслуговування учасників навчально-виховного процесу та ін. працівників ВНЗ, разом із профспілковими організаціями подає на затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування ВНЗ правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує його Р відповідає за провадження освітньої діяльності у ВНЗ, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та ін. майна. Для вирішення основних питань діяльності і відповідно до статуту Р створює робочі та дорадчі органи, а також визначає їх повноваження Р щорічно звітує перед трудовим колективом і власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування ВНЗ. Відповідно ДО статуту Р може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів У своїй роботі Р спирається на колегіальний орган ВНЗ — вчену раду, до складу якої входять керівники структурних підрозділів, провідні викладачі й науковці, та робочі органи — ректорат, деканати, приймальну комісію. (Енциклопедія освіти / Акад пед наук України , головний ред В. Г. Кремень. — К.: Юрінком Інтер, 2008 — С.767-768)

У 1481 – 1482 рр. ректором Болонського університету був Юрій Дрогобич (Котермак Юрій, син Доната; бл. 1450 – 1494), український учений, доктор філософії (з 1478 р.) та медицини (з 1482 p.), який викладав у ньому медицину, філософію і астрономію Він мав стежити за дотриманням університетських статутів, готувати з професорами розклад лекцій, заповнювати вакансії, встановлювати порядок оплати праці професорів, контролювати їхню роботу, розподіляти лектури й організовувати диспути (Я – студент: навч. посіб./[Жильцов О.Б., Караман С.О., Левітас Ф.Л., Линьов К.О. та ін.; За заг.ред. Огнев´̓юка В.О.]. – К.: Київськ.ун-т імені Бориса Грінченка, 2010 . – С.8)

Першим ректором Київського Імператорського Університету Святого Володимира (нині Київського університету ім. Т. Г. Шевченка) був Миха́йло Олекса́ндрович Максимо́вич (1804 – 1873).

Першим ректором Київського міжрегіонального інституту удосконалення вчителів був заслужений працівник освіти України, доктор педагогічних наук, професор В. Г. Слюсаренко (Я – студент: навч. посіб./[Жильцов О.Б., Караман С.О., Левітас Ф.Л., Линьов К.О. та ін.; За заг.ред. Огнев´̓юка В.О.]. – К.: Київськ.ун-т імені Бориса Грінченка, 2010 . – С.14) З 2007 р. по 2022 р. Київський університет імені Бориса Грінченка очолював Віктор Олександрович Огнев'юк – відомий в Україні і зарубіжжі організатор національної освіти, вчений, доктор філософських наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України (нині – Національна академія педагогічних наук України). (Я – студент: навч. посіб./[Жильцов О.Б., Караман С.О., Левітас Ф.Л., Линьов К.О. та ін.; За заг.ред. Огнев´̓юка В.О.]. – К.: Київськ.ун-т імені Бориса Грінченка, 2010 . – С.16)

Джерела та література

1. Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 619
2. Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 331
3. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / Гончаренко С.У. – К.: Либідь, 1997. – С. 285
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1024
5. Словник іншомовних слів / за ред. член-кореспондента АН УРСР О.С. Мельничука / К.; 1977. – С. 580
6. Енциклопедія освіти / Акад пед наук України , головний ред В. Г. Кремень. — К.: Юрінком Інтер, 2008 — С.767-768
7. Я – студент: навч. посіб./[Жильцов О.Б., Караман С.О., Левітас Ф.Л., Линьов К.О. та ін.; За заг.ред. Огнев´̓юка В.О.]. – К.: Київськ.ун-т імені Бориса Грінченка, 2010 . – 224 с.

Зовнішні посилання

Клуб поезій - [1].

Мистецькі статті - [2].