Відмінності між версіями «Резеда»
| (не показано 5 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | <big>РЕЗЕДА</big>, -и, ж. [франц. rйsйdа]. Трав'яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття; квітка цієї рослини. (Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 617) | ||
| + | |||
| + | <big>РЕЗЕДА</big> (Reseda) — рід рослин родини резедових. Одно- або багаторічні трави з лежачим або прямостоячим розгалуженим стеблом. Листки перистороздільні або трійчастороздільні, чергові. Квітки запашні двостатеві, неправильні, зібрані в китиці. Плід — коробочка. Бл. 60 видів, поширених у Середземномор'ї, Аравії та Ірані. В СРСР — 11 видів, з них в УРСР — 5; ростуть у степах, на полях та вапняково-кам'янистих місцях. Резеду білу (R. alba) та Резеду запашну (R. odorata) культивують як однорічні декоративні рослини. На полях, вздовж доріг, на засмічених місцях в Лісостепу й Степу росте резеда жовта (Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 321). | ||
| + | |||
| + | <big>РЕЗЕДА</big>, - и, ж. Трав'яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними колосоподібне суцвіття. // Квітка цієї рослини (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1021) | ||
| + | |||
| + | <big>РЕЗЕДА</big> красильна, резеда жовтенька (Reseda luteala L.), дворічна рослина до 125 см. висоти, з родини резедуватих. В Україні росте на полях, при дорогах (дуже рідко в Пд.-Зх. частині), у Криму й на Кавказі. Містить жовту речовину, яку використовують для фарбування.(Енциклопедія українознавства: словникова частина / гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович ; [редкол. : проф. д-р Всеволод Голубничий, д-р Аркадій Жуковський, Іван Кошелівець (літ. редактор) та ін.]. – Видавництво «Молоде життя», 1973. – Т.7. – С. 2482 (Наукове товариство ім. Шевченка). | ||
| + | |||
| + | <big>РЕЗЕДА</big> (Reseda) – рід рослин родини розедових. Близько 60 видів, поширена у Середземномор’ї, Аравії та Ірані. В Україні росте 5 видів резеди. Резеду білу та запашну культивують як однорічні декоративні рослини. | ||
| + | (Український Радянський Енциклопедичний Словник : в 3-х т. / [редкол.: А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. – 2-е вид. – К. : голов. ред. УРЕ. – 1987. – С. 82). | ||
| + | РЕЗЕДА, й, ж. Трав'яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними у колосоподібне суцвіття. Між грядками резеди і матіоли Сахно перейшла квітники вздовж палацу (Смолич, І, 1958, 89); Живиться [гірчичний білан] також на резеді (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 286); // Квітка цієї рослини. Настя поклала букети на фортеп'яні. По залі пішли тонкі пахощі од резеди та левкоїв (Н.-Лев., III, 1956, 237). (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 486) | ||
| + | |||
| + | <big>РЕЗЕДОВИЙ</big>, а, є. Прикм. до резеда. За лісом дрімали луки, наче стоячі води під матом ряски. По них блукали тіні летючих хмар, наче хорти припадали, нюшили й щезали у резедових просторах (Коцюб., II, 1955, 211); // Вигот. з вмістом резеди або з резеди. Легесенький, ледви [ледве] чутний, освіжаючий запах резедової помади ішов від її шовкового, золотистого волосся (Фр., III, 1950, 364); // у знач. ім. резедові, вих, мн. Родина трав'янистих декоративних рослин з пахучими дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 486) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Резеда1.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Резеда2.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Резеда3.png|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Резеда4.png|x140px]] |
|} | |} | ||
| − | |||
| − | == | + | ==Це цікаво знати!== |
| + | Ім'я Резеда татарське, католицьке. Ім'я Резеда в перекладі з латині означає «зцілення». Спочатку ім'я Резеда було популярне у Франції, згодом воно поширилося по всій Європі. Часто цим ім'ям малят у російських татар і башкирів. | ||
| + | ==Синонімічний ряд == | ||
| + | Резеда, резедовий. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| + | # Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 617 | ||
| + | # Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 321 | ||
| + | # Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1021 | ||
| + | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | Резеда -[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B7%D0%B5%D0%B4%D0%B0]. | ||
| + | |||
| + | Резеда в Энциклопедії - [http://flower.onego.ru/annual/reseda.html]. | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
Поточна версія на 11:07, 29 листопада 2013
Резеда, -ди, ж. Раст. Reseda odorata L, резеда. ЗЮЗО. І. 133.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РЕЗЕДА, -и, ж. [франц. rйsйdа]. Трав'яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття; квітка цієї рослини. (Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 617)
РЕЗЕДА (Reseda) — рід рослин родини резедових. Одно- або багаторічні трави з лежачим або прямостоячим розгалуженим стеблом. Листки перистороздільні або трійчастороздільні, чергові. Квітки запашні двостатеві, неправильні, зібрані в китиці. Плід — коробочка. Бл. 60 видів, поширених у Середземномор'ї, Аравії та Ірані. В СРСР — 11 видів, з них в УРСР — 5; ростуть у степах, на полях та вапняково-кам'янистих місцях. Резеду білу (R. alba) та Резеду запашну (R. odorata) культивують як однорічні декоративні рослини. На полях, вздовж доріг, на засмічених місцях в Лісостепу й Степу росте резеда жовта (Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 321).
РЕЗЕДА, - и, ж. Трав'яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними колосоподібне суцвіття. // Квітка цієї рослини (Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1021)
РЕЗЕДА красильна, резеда жовтенька (Reseda luteala L.), дворічна рослина до 125 см. висоти, з родини резедуватих. В Україні росте на полях, при дорогах (дуже рідко в Пд.-Зх. частині), у Криму й на Кавказі. Містить жовту речовину, яку використовують для фарбування.(Енциклопедія українознавства: словникова частина / гол. ред. проф. д-р Володимир Кубійович ; [редкол. : проф. д-р Всеволод Голубничий, д-р Аркадій Жуковський, Іван Кошелівець (літ. редактор) та ін.]. – Видавництво «Молоде життя», 1973. – Т.7. – С. 2482 (Наукове товариство ім. Шевченка).
РЕЗЕДА (Reseda) – рід рослин родини розедових. Близько 60 видів, поширена у Середземномор’ї, Аравії та Ірані. В Україні росте 5 видів резеди. Резеду білу та запашну культивують як однорічні декоративні рослини. (Український Радянський Енциклопедичний Словник : в 3-х т. / [редкол.: А.В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.]. – 2-е вид. – К. : голов. ред. УРЕ. – 1987. – С. 82). РЕЗЕДА, й, ж. Трав'яниста декоративна рослина з пахучими дрібними квітками, зібраними у колосоподібне суцвіття. Між грядками резеди і матіоли Сахно перейшла квітники вздовж палацу (Смолич, І, 1958, 89); Живиться [гірчичний білан] також на резеді (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 286); // Квітка цієї рослини. Настя поклала букети на фортеп'яні. По залі пішли тонкі пахощі од резеди та левкоїв (Н.-Лев., III, 1956, 237). (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 486)
РЕЗЕДОВИЙ, а, є. Прикм. до резеда. За лісом дрімали луки, наче стоячі води під матом ряски. По них блукали тіні летючих хмар, наче хорти припадали, нюшили й щезали у резедових просторах (Коцюб., II, 1955, 211); // Вигот. з вмістом резеди або з резеди. Легесенький, ледви [ледве] чутний, освіжаючий запах резедової помади ішов від її шовкового, золотистого волосся (Фр., III, 1950, 364); // у знач. ім. резедові, вих, мн. Родина трав'янистих декоративних рослин з пахучими дрібними квітками, зібраними в колосоподібне суцвіття. (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]С. 486)
Ілюстрації
|
|
|
|
Це цікаво знати!
Ім'я Резеда татарське, католицьке. Ім'я Резеда в перекладі з латині означає «зцілення». Спочатку ім'я Резеда було популярне у Франції, згодом воно поширилося по всій Європі. Часто цим ім'ям малят у російських татар і башкирів.
Синонімічний ряд
Резеда, резедовий.
Джерела та література
- Сучасний тлумачний словник української мови: 60000 слів / За заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. – Х.: ВД «ШКОЛА», 2009. – С. 617
- Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 9. — К.: Головна редакція УРЕ, 1983. — С. 321
- Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2004. – С. 1021
Зовнішні посилання
Резеда -[1].
Резеда в Энциклопедії - [2].
