Відмінності між версіями «Коралі»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано 6 проміжних версій цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
[http://language.br.com.ua/корали/ '''Корали''']
+
[http://slovopedia.org.ua/30/53402/26268.html '''Корали і Коралі'''] Іменники, які також мають різні значення.
*Корали ів, мн. (одн. корал, а, ч.). 1. Морські тва¬рини, рід поліпів, що живуть колоніями на морських та океанських скелях. У теплих краях зустрічаються рифи, скелі.., складені з вапняків, які утворилися в ре¬зультаті титанічної праці маленьких живих організ¬мів — коралів (Таємн. вапна, 1957, 14); Органічне життя за силурського періоду [палеозойської ери] до-сягло значного розвитку. Тут були численні найпростіші організми, губки, особливо корали (Курс заг. геол., 1947, 261).
+
*'''Корали''' – морські тварини, котрі живуть колоніями на підводних скелях; вапнисті відклади деяких видів цих тварин, що їх використовують як прикрасу.
*2. Вапнисті відклади деяких видів цих тварин — червоний, рожевий або білий камінь, який після оброб¬ки використовують як прикрасу. Цінними є корали, що мають чудовий рожевий і червоний колір (Фіз. геогр., 5, 1956, 59); — Таке намисто ще лише Дзвінка має, а більш ніхто на всі гори,— не раз говорила Анничка [княгині], милуючись разками червоних, великих, прав¬дивих коралів (Гжицький, Опришки, 1962, 74); II * V порівн. / знов те саме тихе дихання води й оче¬рету, і знов, як корали, роти зелених жаб (Коцюб., II, 1955, 265).
+
*'''Коралі''' – намисто. Червоні коралі. Блискучі коралі. Цим словом також називають нарости червоного кольору на шиї індика.
 +
 
 +
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Коралі'''] НАМИ́СТО (прикраса з перлів, коралів, різнобарвних камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї); КОРА́ЛІ мн., (намисто з коралів і взагалі намисто); ЗГА́РДА діал. (з монет або хрестиків). Вона начепила на шию своє багатство - рясне намисто з золотих дукачів (М. Коцюбинський); - Намисто ж вона забула в нас тоді. .. Гарне, справжні коралі. Три разочки (А. Головко).
 +
 
 +
[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ '''Коралі'''] кора́лі – множинний іменник (намисто)
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 12: Рядок 16:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Корал1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Корал1.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Корал2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Корал2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Корал3.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Корал3.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Корал4.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Корал4.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
==Медіа==
 
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Коралові поліпи]
 +
*Коралові поліпи (лат. Anthozoa) утворюють найбільшу за кількістю підкласів і найорганізованішу групу кишковопорожнинних. Це виключно морські одиночні і колоніальні організми, що ведуть сидячий спосіб життя. На відміну від гідроїдних, у коралових поліпів внутрішня порожнина розділена перегородками на камери. За розмірами вони значно більші від гідроїдних. У них відсутня зміна поколінь і медузна стадія. Є ще ряд менш помітних відмін.
 +
Колоніальні корали часто утворюють коралові рифи. Вони живуть переважно на глибині до 20-40 м, в теплій воді (не менше 200 середньорічної температури), при солоності близько 3,5 ‰. Вода повинна бути чистою, але з планктоном і достатньою кількістю кисню.
 +
Окремі корали живуть на різних глибинах, іноді до 2000 м.
 +
*Навколо ротового отвору у коралових поліпів розташований віночок яскраво пофарбованих щупальців, завдяки яким деякі з них зовнішнім виглядом нагадують квіти. Від цього і пішла латинська назва класу — Anthozoa (Anthoz — квітка, zoon — тварина).
 +
Більшість коралів виділяє тверду вапнисту трубочку або чашечку — скелет. Всередині трубочки можуть бути радіальні перегородки — септи, а також горизонтальні перегородки — днища. Вапнисті скелети окремої особи коралів називаються коралітами.
 +
Клас коралових поліпів поділяється на 6 підкласів: табуляти, хететиди, геліоліти, чотирипроменеві, шестипроменеві, восьмипроменеві.
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Корал], Корал — колонія морських безхребетних тварин кнідарій, головним чином із класу коралових поліпів Anthozoa (класичні корали) або класу Гідроїдні (гідрокорали), що мають твердий зовнішній скелет. Скелети деяких видів добувають з води, щоб використати як сувеніри, для ювелірних виробів і прикрас. Найвідоміший серед ювелірних видів червоний середземноморський корал Corallum rubum з якого виробляють коралі. Корали в теплих морях створюють бар'єрні рифи, що відокремлюють берег і лагуну із солоною водою, можуть бути до 30 км шириною, у бар'єрних рифах звичайно бувають проходи для навігації через бар'єр у лагуну. Атоли являють собою суцільне або розірване кільце, що оточує мілководну лагуну. Основою для атола часто служить вершина підводного вулкану.
 +
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Коралі], Кора́лі  — намисто із привозних коралових намистинок у вигляді циліндриків, або барилець, нанизаних на нитку. Кількість ниток у к. може бути від 1 до більш ніж 25. Кожна нитка зветься разок. Червоні коралі є традиційним елементом національного одягу українців.
 +
 +
В історичні часи вони набули найширшого розповсюдження в українських землях, хоча і залишалися молодоступними для біднішого населення, тому кількість ниток намиста і розмір намистин часто були показником достатку сім'ї. Найпрестижнішим вважалося мати 24-25 ниток, з великими намистинами. Дорогі червоні коралі оброблялися у вигляді овалів, чи барилець. Більш дешеві коралі були невеликі, нарізані у формі маленьких циліндриків (колюче намисто). Часто, особливо у Карпатах, серед намистин коралів нанизували срібні, або й золоті монети з напаяним вушком для силяння (австрійські дукати або російські рублі). Від назви монет такі коралі називалися дукач. На Буковині така срібна монета звалася салба. За традицією, хрещений батько дарував дукач своїй хрещениці, коли їй виповнювався 1 рік, і та мала зберігати подарунок, надіваючи його переважно у свята. В східних українських землях на дукачі також нанизували великого металевого банта, прикрашеного емаллю або каменями. На Лівобережжі між коралями нанизували срібні намистини (рифи, пугвиці). Разом із ланцюжком та хрестиком рифи композиційно врівноважували великі металеві дукачі. У західних областях України срібні монети часом замінювали однією чи декількома металевими або фініфтевими іконками чи хрестиками. Багато народів світу вважають, що намисто має магічні властивості (зокрема воно оберігає від застуди, а розрив нитки провіщує господині нещастя). Ближче до 40 років жінки часто відмовлялись від носіння намиста. Жінки похилого віку якщо й носили намисто, то у незначній кількості й темного кольору.
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
  
==Зовнішні посилання==
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]

Поточна версія на 21:13, 28 листопада 2013

Коралі, -лів, м. мн. 1) Кораллъ. Глибоко в морі ростуть коралі. О. 1862. III. 51. 2) Мониста, ожерелье изъ коралловъ. Були коралі, та пішли далі, були перли, та ся стерли. Ном. № 1560. Ум. Коралики. Начипляє кораликів на білую шию. Нп. Ой сусіди, сусідоньки, шо за молодиця, шо різані коралини, шовкова спідниця. Грин. III. 529.

Сучасні словники

Корали і Коралі Іменники, які також мають різні значення.

  • Корали – морські тварини, котрі живуть колоніями на підводних скелях; вапнисті відклади деяких видів цих тварин, що їх використовують як прикрасу.
  • Коралі – намисто. Червоні коралі. Блискучі коралі. Цим словом також називають нарости червоного кольору на шиї індика.

Коралі НАМИ́СТО (прикраса з перлів, коралів, різнобарвних камінців і т. ін., яку жінки носять на шиї); КОРА́ЛІ мн., (намисто з коралів і взагалі намисто); ЗГА́РДА діал. (з монет або хрестиків). Вона начепила на шию своє багатство - рясне намисто з золотих дукачів (М. Коцюбинський); - Намисто ж вона забула в нас тоді. .. Гарне, справжні коралі. Три разочки (А. Головко).

Коралі кора́лі – множинний іменник (намисто)

Ілюстрації

Корал1.jpg Корал2.jpg Корал3.jpg Корал4.jpg

Див. також

  • поліпи
  • Коралові поліпи (лат. Anthozoa) утворюють найбільшу за кількістю підкласів і найорганізованішу групу кишковопорожнинних. Це виключно морські одиночні і колоніальні організми, що ведуть сидячий спосіб життя. На відміну від гідроїдних, у коралових поліпів внутрішня порожнина розділена перегородками на камери. За розмірами вони значно більші від гідроїдних. У них відсутня зміна поколінь і медузна стадія. Є ще ряд менш помітних відмін.

Колоніальні корали часто утворюють коралові рифи. Вони живуть переважно на глибині до 20-40 м, в теплій воді (не менше 200 середньорічної температури), при солоності близько 3,5 ‰. Вода повинна бути чистою, але з планктоном і достатньою кількістю кисню. Окремі корали живуть на різних глибинах, іноді до 2000 м.

  • Навколо ротового отвору у коралових поліпів розташований віночок яскраво пофарбованих щупальців, завдяки яким деякі з них зовнішнім виглядом нагадують квіти. Від цього і пішла латинська назва класу — Anthozoa (Anthoz — квітка, zoon — тварина).

Більшість коралів виділяє тверду вапнисту трубочку або чашечку — скелет. Всередині трубочки можуть бути радіальні перегородки — септи, а також горизонтальні перегородки — днища. Вапнисті скелети окремої особи коралів називаються коралітами. Клас коралових поліпів поділяється на 6 підкласів: табуляти, хететиди, геліоліти, чотирипроменеві, шестипроменеві, восьмипроменеві.

  • [1], Корал — колонія морських безхребетних тварин кнідарій, головним чином із класу коралових поліпів Anthozoa (класичні корали) або класу Гідроїдні (гідрокорали), що мають твердий зовнішній скелет. Скелети деяких видів добувають з води, щоб використати як сувеніри, для ювелірних виробів і прикрас. Найвідоміший серед ювелірних видів червоний середземноморський корал Corallum rubum з якого виробляють коралі. Корали в теплих морях створюють бар'єрні рифи, що відокремлюють берег і лагуну із солоною водою, можуть бути до 30 км шириною, у бар'єрних рифах звичайно бувають проходи для навігації через бар'єр у лагуну. Атоли являють собою суцільне або розірване кільце, що оточує мілководну лагуну. Основою для атола часто служить вершина підводного вулкану.
  • [2], Кора́лі — намисто із привозних коралових намистинок у вигляді циліндриків, або барилець, нанизаних на нитку. Кількість ниток у к. може бути від 1 до більш ніж 25. Кожна нитка зветься разок. Червоні коралі є традиційним елементом національного одягу українців.

В історичні часи вони набули найширшого розповсюдження в українських землях, хоча і залишалися молодоступними для біднішого населення, тому кількість ниток намиста і розмір намистин часто були показником достатку сім'ї. Найпрестижнішим вважалося мати 24-25 ниток, з великими намистинами. Дорогі червоні коралі оброблялися у вигляді овалів, чи барилець. Більш дешеві коралі були невеликі, нарізані у формі маленьких циліндриків (колюче намисто). Часто, особливо у Карпатах, серед намистин коралів нанизували срібні, або й золоті монети з напаяним вушком для силяння (австрійські дукати або російські рублі). Від назви монет такі коралі називалися дукач. На Буковині така срібна монета звалася салба. За традицією, хрещений батько дарував дукач своїй хрещениці, коли їй виповнювався 1 рік, і та мала зберігати подарунок, надіваючи його переважно у свята. В східних українських землях на дукачі також нанизували великого металевого банта, прикрашеного емаллю або каменями. На Лівобережжі між коралями нанизували срібні намистини (рифи, пугвиці). Разом із ланцюжком та хрестиком рифи композиційно врівноважували великі металеві дукачі. У західних областях України срібні монети часом замінювали однією чи декількома металевими або фініфтевими іконками чи хрестиками. Багато народів світу вважають, що намисто має магічні властивості (зокрема воно оберігає від застуди, а розрив нитки провіщує господині нещастя). Ближче до 40 років жінки часто відмовлялись від носіння намиста. Жінки похилого віку якщо й носили намисто, то у незначній кількості й темного кольору.

Джерела та література