Відмінності між версіями «Різбарь»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Цікаво знати!) |
|||
| (не показані 20 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, | + | |
| + | '''РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР''', я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); | ||
| + | А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); | ||
| + | Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або Коцюбинський (Письмен, зблизька, 1958, 24) | ||
==Особливості слововживання== | ==Особливості слововживання== | ||
| Рядок 15: | Рядок 18: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь1.png| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь1.png|x240px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь 2.png| | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь 2.png|x240px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:999.jpg|x240px]] | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:060411-5.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фіф.jpg|x240px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:58058697.jpg|x240px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
==Цікаво знати! == | ==Цікаво знати! == | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | <big>'''Майстри- різьбярі'''</big> | + | <big>'''Майстри-різьбярі:'''</big> |
| style="width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]] | | style="width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]] | ||
| − | Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва. | + | <p style="text-align:justify">Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва. |
| − | Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника. | + | Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.</p>. |
|style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]] | |style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]] | ||
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу. | Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу. | ||
|style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]] | |style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]] | ||
| − | Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м. Коломия, Ів.-Франківської обл.). | + | <p style="text-align:justify">Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). |
Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. | Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. | ||
Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. | Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. | ||
| − | Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння. | + | Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.</p>. |
|} | |} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|8Cxa3RGLMag}} | ||
| + | {{#ev:youtube|t5AfYhW0QBc}} | ||
| + | {{#ev:youtube|JqE1YW-bb30}} | ||
| + | {{#ev:youtube|kOH7W1c5mUQ}} | ||
| + | {{#ev:youtube|v5_HzgVedDU}} | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 43: | Рядок 58: | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| − | + | *"Різьбяр" - [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник]. | |
| − | + | *Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві]. | |
| − | Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві]. | + | *http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 |
| − | + | *http://sum.in.ua/s/rizjbjar | |
| − | + | *http://ua.comments.ua/life/176960-rizbyar-po-derevu-yakiy-stav.html | |
Поточна версія на 17:19, 12 травня 2014
Різбарь, -ря, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або Коцюбинський (Письмен, зблизька, 1958, 24)
Особливості слововживання
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр)
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
Цікаво знати!
Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва. Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника. . |
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу. |
Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння. . |
Медіа
Джерела та література
- Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]
- Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].
