Відмінності між версіями «Різбарь»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Цікаво знати!)
 
(не показані 25 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення (у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, при¬йшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); * Образно. Непогано було б мати в нашій лі¬тературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або  Коцюбинський (Письмен,  зблизька,  1958, 24) (Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во "Наукова думка",  1997. – 927 с. [1]С. 573)
+
 
 +
'''РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР''', я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32);  
 +
А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38);  
 +
Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або  Коцюбинський (Письмен,  зблизька,  1958, 24)
  
 
==Особливості слововживання==
 
==Особливості слововживання==
  
 
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр)  
 
Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр)  
 +
 
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)
 
Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)
  
Рядок 14: Рядок 18:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь1.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь1.png|x240px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь 2.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбарь 2.png|x240px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:999.jpg|x240px]]
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:060411-5.jpg|x240px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Фіф.jpg|x240px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:58058697.jpg|x240px]]
 
|}
 
|}
 
==Медіа==
 
  
 
==Цікаво знати! ==
 
==Цікаво знати! ==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
Майстри- різьбярі
+
<big>'''Майстри-різьбярі:'''</big>
 
|  style="width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]]
 
|  style="width:30%; margin-top:2em | [[Зображення:Різбарь 3.jpg|x140px]]
Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва.
+
<p style="text-align:justify">Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва.
Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.
+
Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.</p>.
 
|style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]]
 
|style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбяр 4.jpg|x140px]]
 
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.
 
Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.
 
|style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]]
 
|style="width:30%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Різбяр 5.jpg|x140px]]
Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м. Коломия, Ів.-Франківської обл.). Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.
+
<p style="text-align:justify">Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.).  
 +
Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу.  
 +
Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення.  
 +
Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.</p>.
 
|}
 
|}
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|8Cxa3RGLMag}} 
 +
{{#ev:youtube|t5AfYhW0QBc}}
 +
{{#ev:youtube|JqE1YW-bb30}}
 +
{{#ev:youtube|kOH7W1c5mUQ}}
 +
{{#ev:youtube|v5_HzgVedDU}}
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==
Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во "Наукова думка",  1997. – 927 с. [1]
+
#Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.:  Вид-во "Наукова думка",  1997. – 927 с. [1]
Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].
+
#Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
  
різьбяр -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].
+
*"Різьбяр" -  [http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80 вікісловник].
 
+
*Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].
Юрій Шкрібляк — [http://gk.if.ua/2012/05/05/5612/ основоположник гуцульської різьби на дереві].
+
*http://ru.wiktionary.org/wiki/%D1%80%D1%96%D0%B7%D1%8C%D0%B1%D1%8F%D1%80
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
*http://sum.in.ua/s/rizjbjar
 +
*http://ua.comments.ua/life/176960-rizbyar-po-derevu-yakiy-stav.html

Поточна версія на 17:19, 12 травня 2014

Різбарь, -ря, м. Рѣзчикъ, ваятель, скульпторъ. Угор.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

РІЗЬБЯР, а, РІЗЬБАР, я, ч. Майстер різьблення(у 1 знач.). В костьолі Марії різьблений вівтар, Його змайстрував геніальний різьбар (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 32); А коли вже й покрівлю вершити зачали, прийшов до мене наш різьбяр, Гнат Крикливець,.. порізьбив мені і слупи, і сволок до одежі (Мур., Бук. повість, 1959, 38); Образно. Непогано було б мати в нашій літературі більше таких різьбярів, як Марко Вовчок або Коцюбинський (Письмен, зблизька, 1958, 24)

Особливості слововживання

Різьбар, ря, рем, мн. рі, рів, д. рям (= різьбяр)

Різьбяр, ря, рем, мн. рі, рів, д. рам (= різьбар)

Ілюстрації

Різбарь1.png Різбарь 2.png 999.jpg
060411-5.jpg Фіф.jpg 58058697.jpg

Цікаво знати!

Майстри-різьбярі:
Різбарь 3.jpg

Шкрібляк Юрій Іванович (15.04.1822 - 22.04.1884 (за старим стилем), с.Яворів, Косівського р-ну, Ів.-Франківської обл.). Класик гуцульської різьби ХІХ ст. Зачинатель великої родини чудових майстрів, що працювали і продовжують працювати у різних видах народного мистецтва. Батьківські традиції продовжили та розвинули три сини – Василь, Микола, Федір та донька Катерина. На сьогодні понад 100 майстрів – це вихідці з родини Шкрібляків, котрі продовжують творчу спадщину свого попередника.

.
Різбяр 4.jpg

Гуз Володимир Васильович (2.04.1904 – 9.07.1991, м. Косів, Ів.-Франківської обл.). Видатний майстер у техніці «сухої» плоскої різьби, випалювання, рельєфної різьби, інкрустації, гравірування по металу.

Різбяр 5.jpg

Ліскевич Євген Романович (3.06.1961, м.Коломия, Ів.-Франківської обл.). Відомий художник, майстер різьблення на дереві та художньої обробки металу. Сьогодні приватно виготовляє меблі на замовлення. Працює у техніці «сухої» плоскої різьби, інкрустації, інтарсії, випалювання, лиття, гравірування, карбування, плетіння.

.

Медіа

Джерела та література

  1. Словник української мови: Том 8. (природа- ряхтливий). – К.: Вид-во "Наукова думка", 1997. – 927 с. [1]
  2. Українська культура другої половини ХІХ ст. [Том 4, кн.: 2 ] / Історія української культури у п’яти томах. – К.: Наукова думка, 2005. – 1923 с. [1].

Зовнішні посилання