Відмінності між версіями «Будинок»
| (не показані 33 проміжні версії цього учасника) | |||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | * | + | *Орфографічний словник |
| + | '''буди́нок''' | ||
| + | іменник чоловічого роду | ||
| + | *Словник синонімів | ||
'''Синоніми до слова будинок:''' | '''Синоніми до слова будинок:''' | ||
| − | + | Будівля, палац, хата, хата, хатина, землянка, халупа, мазанка, палата, хороми, терем, чертог, садиба, дача, вілла, заміський будинок. | |
| − | + | Барак, балаган, альтанка, будка, караулку, кибитка, куща, намет, намет, сторожка, курінь, чум, шатро, юрта. Будинки, вдома, у себе, в чотирьох стінах (засісти). .. | |
'''Приклади вживанння слова будинок:''' | '''Приклади вживанння слова будинок:''' | ||
| − | + | божий дім, голова дому, заміський будинок, не всі вдома, переступити поріг будинку, питний будинок ... | |
| + | *Академічний тлумачний словник | ||
| + | '''БУДИНОК, нку, чол.''' | ||
| + | ''' 1.''' Будівля, споруда, призначена для житла. Латин од поєдинків Сховавсь під спід своїх будинків І ждав, що буде за кінець (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Зійшло сонце; Україна — Де палала, тліла, | ||
| + | А де шляхта, запершися, У будинках мліла (Тарас Шевченко, I, 1951, 119); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина — тепер підуть під школи (Михайло Коцюбинський, II, 1955,83); Вони підійшли до будинку, де жив Каргат, спинились коло входу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 306). | ||
| + | |||
| + | ''' 2.''' Науковий, культурно-освітній, побутовий та ін. державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься. З будинків найбільше подобались мені університет і академія | ||
| + | (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 351). | ||
| + | |||
| + | '''Будинок відпочинку''' — заклад для відпочинку трудящих. В місті й на околицях розташовано шістдесят три прекрасні санаторії і шістнадцять будинків відпочинку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 97); | ||
| + | '''Будинок культури''' — заклад для задоволення культурних потреб трудящих; | ||
| + | '''Будинок Радянської Армії''' — заклад для задоволення культурних потреб військовослужбовців; | ||
| + | '''Дитячий будинок''' — закритий навчально-виховний заклад для дітей. Обіч за огорожею — будинок дитячий у попівському дворищі (Андрій Головко, I, 1957, 209); | ||
| + | '''Родильний (пологовий) будинок''' — медичний заклад, призначений для подавання медичної допомоги підчас пологів. | ||
| + | *Будівельний словник | ||
| + | [БУДИНОК ЖИТЛОВИЙ] - традиційна назва будівлі, призначеної для житла | ||
| + | *Словник середньовічної культури | ||
| + | '''будинок''' | ||
| + | житлову будову, населене сімейною групою і ототожнюється з нею, а також більш широкий комплекс речей і понять, що характеризує власне життя сімейної групи, «основоположна соціальна структура всіх | ||
| + | селянських і селянсько-аристократичних культур» (О.Бруннер), універсальна матриця уявлень і життєвих практик людей. У облаштуванні житла і розумінні Д.А маються часом чималі регіональні та етно-культурні | ||
| + | відмінності. При цьому хатина бідняка і палац вельможі втілюють в принципі єдину ідею Д.а. Навряд чи Д. слід віднести до числа найбільш оригінальних і динамічних феноменів середньовіччя, проте пов'язані з ним соціальні та культурні механізми і стереотипи бувають небайдужі динамізму середньовічних товариств. | ||
| + | Будинок - житло | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:78a3b470f47e.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:242004035_fb6b9fa591_o.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:D76_cottede.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Visotka_na_kotelnicheskoy.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|tpfCjI42lxc}} | ||
| − | == | + | ==Дивись також== |
| − | + | [[http://unnatural.ru/samye-neobychnye-doma-na-planete Найнезвичайніші будинки світу]] | |
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
Поточна версія на 12:58, 2 грудня 2013
Будинок, -нку, м. Зданіе, строеніе, домъ. Мет. 527. Котл. Ен. І. 30. В городі вистроєний великий будинок. Котл. НП. 395. А в його будинок був самий чисто скляний, увесь із кришталю. ЗОЮР. II. 33. Ум. Будиночок.
Зміст
Сучасні словники
- Орфографічний словник
буди́нок іменник чоловічого роду
- Словник синонімів
Синоніми до слова будинок: Будівля, палац, хата, хата, хатина, землянка, халупа, мазанка, палата, хороми, терем, чертог, садиба, дача, вілла, заміський будинок. Барак, балаган, альтанка, будка, караулку, кибитка, куща, намет, намет, сторожка, курінь, чум, шатро, юрта. Будинки, вдома, у себе, в чотирьох стінах (засісти). .. Приклади вживанння слова будинок: божий дім, голова дому, заміський будинок, не всі вдома, переступити поріг будинку, питний будинок ...
- Академічний тлумачний словник
БУДИНОК, нку, чол. 1. Будівля, споруда, призначена для житла. Латин од поєдинків Сховавсь під спід своїх будинків І ждав, що буде за кінець (Іван Котляревський, I, 1952, 191); Зійшло сонце; Україна — Де палала, тліла, А де шляхта, запершися, У будинках мліла (Тарас Шевченко, I, 1951, 119); Оці будинки, покої, по яких перше блукала одна несита і загребуща людина — тепер підуть під школи (Михайло Коцюбинський, II, 1955,83); Вони підійшли до будинку, де жив Каргат, спинились коло входу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 306).
2. Науковий, культурно-освітній, побутовий та ін. державний заклад, установа, а також будівля, де він (вона) міститься. З будинків найбільше подобались мені університет і академія (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 351).
Будинок відпочинку — заклад для відпочинку трудящих. В місті й на околицях розташовано шістдесят три прекрасні санаторії і шістнадцять будинків відпочинку (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 97); Будинок культури — заклад для задоволення культурних потреб трудящих; Будинок Радянської Армії — заклад для задоволення культурних потреб військовослужбовців; Дитячий будинок — закритий навчально-виховний заклад для дітей. Обіч за огорожею — будинок дитячий у попівському дворищі (Андрій Головко, I, 1957, 209); Родильний (пологовий) будинок — медичний заклад, призначений для подавання медичної допомоги підчас пологів.
- Будівельний словник
[БУДИНОК ЖИТЛОВИЙ] - традиційна назва будівлі, призначеної для житла
- Словник середньовічної культури
будинок житлову будову, населене сімейною групою і ототожнюється з нею, а також більш широкий комплекс речей і понять, що характеризує власне життя сімейної групи, «основоположна соціальна структура всіх селянських і селянсько-аристократичних культур» (О.Бруннер), універсальна матриця уявлень і життєвих практик людей. У облаштуванні житла і розумінні Д.А маються часом чималі регіональні та етно-культурні відмінності. При цьому хатина бідняка і палац вельможі втілюють в принципі єдину ідею Д.а. Навряд чи Д. слід віднести до числа найбільш оригінальних і динамічних феноменів середньовіччя, проте пов'язані з ним соціальні та культурні механізми і стереотипи бувають небайдужі динамізму середньовічних товариств. Будинок - житло
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Дивись також
[Найнезвичайніші будинки світу]
