Відмінності між версіями «Архва»
(→Ілюстрації) |
(→Файл:Арфами_арфами_Сестри_Тельнюк.mp3 АРФАМИ, АРФАМИ...сл. П.Тичина виконують Сестри Тельнюк) |
||
| (не показано 19 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 34: | Рядок 34: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Арфа_1.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Арфа_1.jpeg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Арфа_2.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Арфа_2.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Арфа_3.jpeg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Арфа_4.jpg|x140px]] |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Арфа_5.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Арфа_6.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|kPnGYyxbG4E}} | ||
| + | {{#ev:youtube|aMxEHbUPLO8}} | ||
| + | {{#ev:youtube|nnmNWAQu2mQ}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | ===[http://ru.wikipedia.org/wiki/ Арфа]=== | ||
| + | ==Пісні та література== | ||
| + | ===[http://www.pysar.net/virsz.php?poet_id=68&virsz_id=15 АРФАМИ, АРФАМИ... П.Тичина]=== | ||
| + | ===[[Файл:Арфами_арфами_Сестри_Тельнюк.mp3]]=== | ||
| − | == | + | ==Цікаві факти== |
| + | ===Історія виникнення=== | ||
| + | Арфа - тип щипкового музичного інструменту, в якому жильні і металеві струни зростаючої довжини натягнуті між резонаторним корпусом з декою і так званою шийкою. Звук отримують за допомогою защипування струн пальцями або, дуже рідко, плектрами, що кріпляться до пальців. На відміну від арфи в цитрі струни натягнуті під прямим кутом до деки. | ||
| − | + | Беручі своє походження від однострунного музичного луку, арфи використовувалися як церемоніальний інструмент в шумерському і єгипетському мистецтві ще в III тисячолітті до н.е. Спочатку арфи були цибулеподібними, потім вони поступилися місцем кутовим (у формі трикутника), з шийкою, розташованою під нахилом до деки. На таких кутових арфах різного розміру грають в ансамблях або сольно, ставлячи один кінець інструменту на землю або тримаючи його на плечі. З Близького Сходу арфа потрапила на Яву і до Китаю, а також до північно-західної Європи. Про арфу європейського типу можна знайти деякі згадки в творах римських авторів, але найдавніше зображення арфи – ірландська скульптура VIII ст. Додавши передню колонку для більшого натягнення струн, європейці (ймовірно, кельти) підсилили звучність східної арфи. | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | В середні віки і в епоху Відродження трикутна арфа, що має від 7 до 30 струн, була поширеним інструментом для акомпанементу. Пізніше, з розповсюдженням гучнішого і простого в обігу клавесину, арфа втратила популярність, яка знову повернулася до арфи лише в кінці ХVIII ст., коли фортепіано, у свою чергу, випередило клавесин за попоулярністю. |
| + | |||
| + | Відтоді арфа зберігає своє значення як типово жіночий інструмент, що своїм теплим колоритом, а часто і блиском, збагачує оркестрову палітру. Використання арфи як сольного, ансамблевого і оркестрового інструменту стало можливим завдяки технічним удосконаленням, які привели до створення арфи з педалями подвійної дії, винайденої С. Ераром приблизно у 1810 році. За допомогою цих педалей можна двічі переладити струну, підвищивши звук на півтону і тон, і тим самим забезпечити хроматичний звукоряд в діапазоні шести з половиною октав. | ||
| + | |||
| + | ===Арфа, як символ=== | ||
| + | [[Файл:Герб_Ірландії.jpeg|міні|ліворуч|Герб Ірландії]] | ||
| + | |||
| + | Арфа була політичним символом Ірландії протягом багатьох століть. Вона вперше була використана для символічного зображення Ірландії в Королівському Прапорі Короля Шотландії Джеймса VI (він же Король Англії Джеймс I) , і з тих пір фігурувала у всіх Королівських Прапорах Англії , Британії та Сполученого Королівства , хоча стиль зображення з часом змінювався.З 1922 року Незалежна Держава Ірландія продовжує використовувати арфу , як державний символ , відображений на Великій Державної Печатки Ірландії , на гербі , Президентському Прапорі і Президентської Печатки , а так само в ряді інших державних символів і документів. Арфа так само зображується на ірландських монетах , починаючи з середньовічних , і до сучасних ірландських монет євро.[[Файл:Монета_Ірландії.jpeg|міні|праворуч|Монета Ірландії]] | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
Поточна версія на 16:13, 28 листопада 2013
Зміст
Словник Грінченка
А́рхва, -ви, ж. Арфа.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АРФА, и, жін. Щипковий музичний інструмент, що має форму трикутної рамп з натягнутими на ній струнами. Увійшли невольниці з арфами і заграли чудові пісні (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 25); І грає арфа, мов у сні, Про щось солодке і болюче, І все життя — як ліс дрімучий, Як ліс терновий навесні (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 370); Під колесами плутаються порвані телефонні проводи, наче струни розбитої арфи (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 217).
Еолова арфа — дерев'яна рамка з натягнутими на ній струнами, які мелодійно звучать під дією вітру. Пролітав буйний вітер край вежі, Що стояла самотньо на кручі, Там знайшов він еолову арфу; Він шарпнув її довгії струни — І всі струни озвалися співом, Лагіднішим од вітру дзвінкого (Леся Українка, I, 1951, 128).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 63.
Музичні терміни
АРФА (іт. -arpha) - струнний щипковий музичний інструмент давнього походження. Сучасна арфа має 46 струн та 7 педалей для перестроювання основного звукоряду (до - бемоль мажор) в інші тональності. Діапазон А. від Ges1 до fis4. А. має ніжний, дзвінкий, сріблястий за тембром звук. Застосовується як сольний, ансамблевий та оркестровий інструмент.
Універсальний словник-енциклопедія
АРФА багатострунний щипковий музичний інструмент трикутної форми (хордофон); була відома в Малій Азії, стародавньому Єгипті та Греції; сучасна арфа має 46 струн і 7 педалей для їх настроювання.
Словник іншомовних слів
АРФА арфа; ж.(нім.) 1. Багатострунний музичний інструмент 2. заст. Машина для очистки і сортування зерна.
Ілюстрації
|
|
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Арфа
Пісні та література
АРФАМИ, АРФАМИ... П.Тичина
Файл:Арфами арфами Сестри Тельнюк.mp3
Цікаві факти
Історія виникнення
Арфа - тип щипкового музичного інструменту, в якому жильні і металеві струни зростаючої довжини натягнуті між резонаторним корпусом з декою і так званою шийкою. Звук отримують за допомогою защипування струн пальцями або, дуже рідко, плектрами, що кріпляться до пальців. На відміну від арфи в цитрі струни натягнуті під прямим кутом до деки.
Беручі своє походження від однострунного музичного луку, арфи використовувалися як церемоніальний інструмент в шумерському і єгипетському мистецтві ще в III тисячолітті до н.е. Спочатку арфи були цибулеподібними, потім вони поступилися місцем кутовим (у формі трикутника), з шийкою, розташованою під нахилом до деки. На таких кутових арфах різного розміру грають в ансамблях або сольно, ставлячи один кінець інструменту на землю або тримаючи його на плечі. З Близького Сходу арфа потрапила на Яву і до Китаю, а також до північно-західної Європи. Про арфу європейського типу можна знайти деякі згадки в творах римських авторів, але найдавніше зображення арфи – ірландська скульптура VIII ст. Додавши передню колонку для більшого натягнення струн, європейці (ймовірно, кельти) підсилили звучність східної арфи.
В середні віки і в епоху Відродження трикутна арфа, що має від 7 до 30 струн, була поширеним інструментом для акомпанементу. Пізніше, з розповсюдженням гучнішого і простого в обігу клавесину, арфа втратила популярність, яка знову повернулася до арфи лише в кінці ХVIII ст., коли фортепіано, у свою чергу, випередило клавесин за попоулярністю.
Відтоді арфа зберігає своє значення як типово жіночий інструмент, що своїм теплим колоритом, а часто і блиском, збагачує оркестрову палітру. Використання арфи як сольного, ансамблевого і оркестрового інструменту стало можливим завдяки технічним удосконаленням, які привели до створення арфи з педалями подвійної дії, винайденої С. Ераром приблизно у 1810 році. За допомогою цих педалей можна двічі переладити струну, підвищивши звук на півтону і тон, і тим самим забезпечити хроматичний звукоряд в діапазоні шести з половиною октав.
Арфа, як символ
