Відмінності між версіями «Геній»
(→Ілюстрації) |
|||
| (не показано 3 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
3. В давньоримській міфології — дух, божество, покровитель людини в її діяльності. Геній то був, але геній не той, що з'являвся Темної ночі тоді, коли жахом скував мою душу (Леся Українка, I, 1951, 22). | 3. В давньоримській міфології — дух, божество, покровитель людини в її діяльності. Геній то був, але геній не той, що з'являвся Темної ночі тоді, коли жахом скував мою душу (Леся Українка, I, 1951, 22). | ||
| − | + | Добрий геній чий — людина, яка робить благотворний вилив на кого-небудь, приносить користь комусь. [Ірина:] Спасибі вам.. Ви добрий геній наш! (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 329); Злий геній чий — людина, яка робить поганий вплив на кого-небудь, припосить шкоду комусь. — Сам Василь Митрофанович пожалував, — саркастично кинув Федір Рибка і, відходячи від мене, додав: Наш злий геній... щоб його чорти забрали (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 155). | |
4. чого. Найвищий вияв, уособлення чого-небудь. Весь свій могутній різносторонній геній художника і поета, мислителя і борця Шевченко присвятив служінню народові (Комуніст України, 2, 1961, 51). | 4. чого. Найвищий вияв, уособлення чого-небудь. Весь свій могутній різносторонній геній художника і поета, мислителя і борця Шевченко присвятив служінню народові (Комуніст України, 2, 1961, 51). | ||
| Рядок 36: | Рядок 36: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|UxauHGya7Fw}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | Ге́ній (лат. genius — дух) — в римській релігії особистий дух чоловіка, що його захищає; вираження його особистості, його долі та, зокрема, його сили зачаття; часто ототожнюваний з грецьким демоном. Вважають, що римляни запозичили цих духів-охоронців від етрусків, етимологічно він пов'язаний зі словами батько та творець. | ||
| + | |||
| + | Давні римляни вважали, що геній формує особистість і є супутником людини протягом цілого її життя. Це вища істота, що, нібито, є у чоловіків - батьків родини (наприклад, геній, або Spiritus familiaris Сократа). Геній сприяв чоловікам; жінок захищали юнони. Геніїв, що визначали волю і вчинки, мали не тільки окремі люди, а й країни, міста, родини, театри і навіть боги. День народження римського громадянина вважався святом його генія, якому в цей день складали безкровну жертву із вина, ладану та квітів. Коли римляни переживали радість чи щастя, вони дякували генієві. | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
| Рядок 44: | Рядок 48: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | |||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9_%28%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%29 Геній (значення) — Вікіпедія] | ||
| + | |||
| + | [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9_%28%D0%BC%D1%96%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F%29 Геній (міфологія) — Вікіпедія] | ||
[[Категорія:Ге]] | [[Категорія:Ге]] | ||
Поточна версія на 10:07, 25 лютого 2014
Геній, -нія, м. Геній. Не чути в його словах дихання генія. К. Іов. XV.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГЕНІЙ, я, чол.
1. Те саме, що геніальність 1. З таких пишних садків вилинув, як соловей з гаю, Шевченків геній (Нечуй-Левицький, II, 1956, 28); В. І. Ленін найповніше поєднував у собі теоретичну силу великого ученого і геній неперевершеного політика (Комуніст України, 10, 1967, 18).
2. Особа, наділена геніальністю. — То ж — великі генії творили [музику] (Панас Мирний, III, 1954, 204); Геній українського народу, Шевченко Тарас, викуплений на волю російськими письменниками, — не схотів Миколі Палкіну коритись (Павло Тичина, III, 1957, 53); // у чому, на що, розм. Особа, яка досконало знає що-небудь, у міс щось робити.
3. В давньоримській міфології — дух, божество, покровитель людини в її діяльності. Геній то був, але геній не той, що з'являвся Темної ночі тоді, коли жахом скував мою душу (Леся Українка, I, 1951, 22). Добрий геній чий — людина, яка робить благотворний вилив на кого-небудь, приносить користь комусь. [Ірина:] Спасибі вам.. Ви добрий геній наш! (Любомир Дмитерко, Драм. тв., 1958, 329); Злий геній чий — людина, яка робить поганий вплив на кого-небудь, припосить шкоду комусь. — Сам Василь Митрофанович пожалував, — саркастично кинув Федір Рибка і, відходячи від мене, додав: Наш злий геній... щоб його чорти забрали (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 155).
4. чого. Найвищий вияв, уособлення чого-небудь. Весь свій могутній різносторонній геній художника і поета, мислителя і борця Шевченко присвятив служінню народові (Комуніст України, 2, 1961, 51).
Фразеологічний словник української мови
ГЕНІЙ
до́брий ге́ній чий, кого, чого, книжн. Людина, яка благотворно впливає на кого-небудь, приносить користь комусь. (Ірина:) Спасибі вам .. Ви добрий геній наш! (Л. Дмитерко); — Повірте, Ірен… Ви зробились моїм добрим генієм.., якого я нізащо не хочу втратити (В. Підмогильний); Із хвилюванням узяли ми до рук перший том вибраних творів Володимира Сосюри, доброго генія молодості наших батьків, нашої молодості (З газети); Як добрий геній, Ганя здержувала шкодливий (шкідливий) вплив Хоцінського (І. Нечуй-Левицький).
злий ге́ній чий, кого, чого, книжн. Людина, яка погано впливає на кого-небудь, приносить шкоду комусь. — Сам Василь Митрофанович пожалував,— саркастично кинув Рибка і .. додав: — Наш злий геній.., щоб його чорти забрали (М. Чабанівський).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Ге́ній (лат. genius — дух) — в римській релігії особистий дух чоловіка, що його захищає; вираження його особистості, його долі та, зокрема, його сили зачаття; часто ототожнюваний з грецьким демоном. Вважають, що римляни запозичили цих духів-охоронців від етрусків, етимологічно він пов'язаний зі словами батько та творець.
Давні римляни вважали, що геній формує особистість і є супутником людини протягом цілого її життя. Це вища істота, що, нібито, є у чоловіків - батьків родини (наприклад, геній, або Spiritus familiaris Сократа). Геній сприяв чоловікам; жінок захищали юнони. Геніїв, що визначали волю і вчинки, мали не тільки окремі люди, а й країни, міста, родини, театри і навіть боги. День народження римського громадянина вважався святом його генія, якому в цей день складали безкровну жертву із вина, ладану та квітів. Коли римляни переживали радість чи щастя, вони дякували генієві.
