Відмінності між версіями «Архив»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 42: Рядок 42:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80210_large.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80210_large.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80430_original.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:80430_original.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:124157990511355345345.jpg|x140px]]
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:4350627292_778b69560b_b.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Archivo-Indias6.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhiv2121212121212.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhivnaya_rabota137346084643.jpg|x140px]]
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Arhivrev.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:F89ffd13ea7567da5a04fb73844bfdcefb35f7e8.jpeg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Schlagwortkatalog.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Поточна версія на 10:16, 28 листопада 2013

Архи́в, -ва, м. и архи́ва, -ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти. О. 1862. VII. 62, 63.

Сучасні словники

Словник української мови академічний тлумачний словник (1970—1980)

АРХІВ, у, чол.

1. Установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. Годинами переглядав [М. Костомаров] у темних кімнатах архівів старовинні пожовклі рукописи (Оксана Іваненко, Тарас. шляхи, 1954, 373); Поки розшукав його [документ] в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 112); // Відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо. Центральний партійний архів Інституту марксизму-ленінізму перетворився тепер в найбільше сховище безсмертної спадщини Маркса і Енгельса (Літературна газета, 6.V 1958, 1).

2. Листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи. Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 284); У жовтні 1932 р поліція [у Львові] розгромила редакцію «Вікон», знищила весь архів, заарештувала багатьох співробітників журналу (Історія української літератури, II, 1956, 580). ♦ Здати в архів (до архіву) кого, що — забути, визнати непотрібним. [Орест:] Коли пропало, то вже не поправиш... [Острожин:] Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів? (Леся Українка, II, 1951, 83); [Божко:] Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога (Сава Голованівський, Драми, 1958, 160).

УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

АРХІВ
1. постійна збірка архівалій, тобто актів і громадських або приватних документів;
2. інституція, створена для нагромадження, зберігання та доступу до архівалій; існують а. державні, сімейні, церковні; а зберігають інші документи і матеріали (фотографії, кіноплівки, стрічки і пластинки із звукозаписами, відеострічки).

Eкономічна енциклопедія

АРХІВ рос. архив (від латин archivum-урядовий будинок)
1. Установа (або відділ в установі), де збирають, упорядковують, зберігають важливі документальні матеріали.
2. Сукупність документів, рукописів, листів, знімків, фотографій, плівок, дискет, які стосуються діяльності певних осіб, установ, організацій у межах окремих регіонів, держав. В Україні А. ведуть початок від давніх часів, коли в монастирях, церквах і приватних зібраннях зберігалися різного роду документи. Наслідком браку державних А.. в Україні стало й те, що багато історичних документів потрапило до А. інших держав або колекціонерів. Організація А. в Україні починається з кінця XVIII ст., а наукових — із середини XIX ст. Завдяки праці Київської Комісії для розбору давніх актів був заснований Центральний архів давніх актів у Києві (1852 р.) та Історичний архів у Харкові (1880 р.), який у 1920 р. перетворений на Центральний історичний архів. На західноукраїнських землях документи зосереджувались у державних австрійських, згодом польських А.

Словник синонімів

АРХІВ
(заклад) сховище, сховок; (чий) рукописи, листи, записи, фото, світлини.

Фразеологічний словник української мови

АРХІВ

витяга́ти / ви́тягти з архі́вів що. Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова .. про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати (М. Хвильовий).

здава́ти / зда́ти в архі́в (до архі́ву). 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) Коли пропало, то вже не поправиш... (Острожин:) Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів? (Леся Українка). 2. що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. (Божко:) Щоб дідько взяв злобу й ненависть, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський). здава́ти на склад. Тяжко було розставатися із мрією стільки літ.., здавати на склад усю свою діяльність (Г. Хоткевич).

Ілюстрації

Arhhhhhhiveee.jpg 80210 large.jpg 80430 original.jpg 124157990511355345345.jpg
4350627292 778b69560b b.jpg Archivo-Indias6.jpg Arhiv2121212121212.jpg Arhivnaya rabota137346084643.jpg
Arhivrev.jpg F89ffd13ea7567da5a04fb73844bfdcefb35f7e8.jpeg Schlagwortkatalog.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання