Відмінності між версіями «Виходити»
(Створена сторінка: '''Виходити, -джу, -диш, '''сов. в. '''вийти, -йду, -деш, '''''гл. ''1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, ...) |
|||
| (не показано одну проміжну версію цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | '''Ви́ходити, -джу, -диш, '''''гл. ''1) Исходить. ''Всі лужечки виходила. ''Мет. ''Багато світу виходила. ''О. 1862. V. 77. 2) Достичь, добиться хожденіемъ. ''Ходив три дні, та виходив злидні. ''Ном. № 10936. ''Дай руками, а не виходиш ногами. ''Чуб. І. 247. ''Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти. ''Св. Л. 40. 3) Проходить. ''І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив. ''Мир. ХРВ. 9. | ||
| + | |||
'''Виходити, -джу, -диш, '''сов. в. '''вийти, -йду, -деш, '''''гл. ''1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. ''Вийди, вийди, мила. з хати. ''Мет. 10. ''В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. ''Ном. № 1208. ''І виходила до його вся земля. ''Єв. М. І. 5. ''Чоловік і жінка вийшли у поле жать. ''Рудч. Ск. І. 11. ''Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. ''Г. Барв. 315. '''— з чого'''. Стать выше, перерасти. ''Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. ''Лебед. у. '''— з грошей'''. Падать въ цѣнѣ. ''Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. ''Ном. № 10230. '''Не виходити з горілки'''. Быть постоянно пьянымъ. ''До самого дівичвечора я з горілки не виходила. ''О. 1862. VII. — '''у дорогу'''. Выходить, выйти въ путь. ''Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. ''Рудч. Чп. 32. '''— у пани, міщане '''и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. ''Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. ''О. 1862. ІІІ. 79. '''— на що, кого: Ви́йти на добре, на зле'''. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. ''Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. ''Ном. № 2876. '''Ви́йде на наше'''. Будетъ по нашему. Ном. № 1069. '''Воно все на одно вийде'''. Одно и то же будетъ. Св. Л. 129. '''Ви́йти на кого'''. Сдѣлаться чѣмъ. ''Вони.... виходять на попа без ніякої науки. ''Св. Л. 130. '''Ви́йти за кого, — заміж'''. Выйти замужъ за кого. ''Як вийду за тебе, зостанусь нещасна. ''Мет. 48. ''Вийшла заміж як за стінку засунулась. ''МВ. I. 2) Всходить, взойти ''Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. ''Мет. 80. 3) Происходить, произойти. ''Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. ''Чуб. І. 35. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. ''Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. ''Ном. № 9000. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. ''Рік виходить. ''Рудч. Ск. І. 65. ''Виходить і другий год. ''Рудч. Ск. II. 109. ''Йому ще й года не вийшли женитись. ''Г. Барв. 475. 6) Обходиться, обойтись, стоить. ''Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття. ''Черн. у. | '''Виходити, -джу, -диш, '''сов. в. '''вийти, -йду, -деш, '''''гл. ''1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. ''Вийди, вийди, мила. з хати. ''Мет. 10. ''В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. ''Ном. № 1208. ''І виходила до його вся земля. ''Єв. М. І. 5. ''Чоловік і жінка вийшли у поле жать. ''Рудч. Ск. І. 11. ''Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. ''Г. Барв. 315. '''— з чого'''. Стать выше, перерасти. ''Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. ''Лебед. у. '''— з грошей'''. Падать въ цѣнѣ. ''Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. ''Ном. № 10230. '''Не виходити з горілки'''. Быть постоянно пьянымъ. ''До самого дівичвечора я з горілки не виходила. ''О. 1862. VII. — '''у дорогу'''. Выходить, выйти въ путь. ''Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. ''Рудч. Чп. 32. '''— у пани, міщане '''и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. ''Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. ''О. 1862. ІІІ. 79. '''— на що, кого: Ви́йти на добре, на зле'''. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. ''Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. ''Ном. № 2876. '''Ви́йде на наше'''. Будетъ по нашему. Ном. № 1069. '''Воно все на одно вийде'''. Одно и то же будетъ. Св. Л. 129. '''Ви́йти на кого'''. Сдѣлаться чѣмъ. ''Вони.... виходять на попа без ніякої науки. ''Св. Л. 130. '''Ви́йти за кого, — заміж'''. Выйти замужъ за кого. ''Як вийду за тебе, зостанусь нещасна. ''Мет. 48. ''Вийшла заміж як за стінку засунулась. ''МВ. I. 2) Всходить, взойти ''Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. ''Мет. 80. 3) Происходить, произойти. ''Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. ''Чуб. І. 35. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. ''Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. ''Ном. № 9000. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. ''Рік виходить. ''Рудч. Ск. І. 65. ''Виходить і другий год. ''Рудч. Ск. II. 109. ''Йому ще й года не вийшли женитись. ''Г. Барв. 475. 6) Обходиться, обойтись, стоить. ''Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття. ''Черн. у. | ||
[[Категорія:Ви]] | [[Категорія:Ви]] | ||
Поточна версія на 02:56, 29 липня 2012
Ви́ходити, -джу, -диш, гл. 1) Исходить. Всі лужечки виходила. Мет. Багато світу виходила. О. 1862. V. 77. 2) Достичь, добиться хожденіемъ. Ходив три дні, та виходив злидні. Ном. № 10936. Дай руками, а не виходиш ногами. Чуб. І. 247. Три дні ходив Антосьо по селі і виходив аж три злоти. Св. Л. 40. 3) Проходить. І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш?:.. Ось до якої пори виходив. Мир. ХРВ. 9.
Виходити, -джу, -диш, сов. в. вийти, -йду, -деш, гл. 1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила. з хати. Мет. 10. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Ном. № 1208. І виходила до його вся земля. Єв. М. І. 5. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. І. 11. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. Г. Барв. 315. — з чого. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. Лебед. у. — з грошей. Падать въ цѣнѣ. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. Ном. № 10230. Не виходити з горілки. Быть постоянно пьянымъ. До самого дівичвечора я з горілки не виходила. О. 1862. VII. — у дорогу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. Рудч. Чп. 32. — у пани, міщане и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. О. 1862. ІІІ. 79. — на що, кого: Ви́йти на добре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. Ном. № 2876. Ви́йде на наше. Будетъ по нашему. Ном. № 1069. Воно все на одно вийде. Одно и то же будетъ. Св. Л. 129. Ви́йти на кого. Сдѣлаться чѣмъ. Вони.... виходять на попа без ніякої науки. Св. Л. 130. Ви́йти за кого, — заміж. Выйти замужъ за кого. Як вийду за тебе, зостанусь нещасна. Мет. 48. Вийшла заміж як за стінку засунулась. МВ. I. 2) Всходить, взойти Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. Мет. 80. 3) Происходить, произойти. Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. Чуб. І. 35. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. Ном. № 9000. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рік виходить. Рудч. Ск. І. 65. Виходить і другий год. Рудч. Ск. II. 109. Йому ще й года не вийшли женитись. Г. Барв. 475. 6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття. Черн. у.
