Відмінності між версіями «Військо»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
м (військо) |
|||
| (не показані 26 проміжних версій 2 учасників) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Військо, -ка, '''''с. ''Войско. ''Без гетьмана військо гине. ''Ном. № 751. ''Військо йде, як мак цвіте. ''Ном. № 4206. | '''Військо, -ка, '''''с. ''Войско. ''Без гетьмана військо гине. ''Ном. № 751. ''Військо йде, як мак цвіте. ''Ном. № 4206. | ||
[[Категорія:Ві]] | [[Категорія:Ві]] | ||
| + | Збройні сили держави; армія. | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
[http://slovopedia.org.ua/31/53394/27732.html '''Військо'''] | [http://slovopedia.org.ua/31/53394/27732.html '''Військо'''] | ||
| Рядок 6: | Рядок 7: | ||
[http://sum.in.ua/s/vijsjko '''Військо'''] , а, сер. Збройні сили держави; армія. У нього вотчина аж біля Прилуків укупі з братом, .. брат господарює, а він служить у війську (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 328); Тоді він [Т. Шевченко] одвідав і Київ, і Кирилівку, і Хортицю, де колись була Січ славного війська запорізького (Панас Мирний, V, 1955, 312); | [http://sum.in.ua/s/vijsjko '''Військо'''] , а, сер. Збройні сили держави; армія. У нього вотчина аж біля Прилуків укупі з братом, .. брат господарює, а він служить у війську (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 328); Тоді він [Т. Шевченко] одвідав і Київ, і Кирилівку, і Хортицю, де колись була Січ славного війська запорізького (Панас Мирний, V, 1955, 312); | ||
// Частина збройних сил; озброєний загін. Іде військо, іде й друге, А за третім стиха — Не дивися, безталанна — Везуть тобі лихо (Тарас Шевченко, II, 1953, 43); Попереду всього війська Три старшини виступали (Леся Українка, I, 1951, 375); Та не корилась Україна, Повстанські ладила війська (Максим Рильський, Сад.., 1955, 20); Як війна вирувала довкола, розливаючи ріками кров, у будьоннівське військо Микола на зачумлену шляхту пішов (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 95). | // Частина збройних сил; озброєний загін. Іде військо, іде й друге, А за третім стиха — Не дивися, безталанна — Везуть тобі лихо (Тарас Шевченко, II, 1953, 43); Попереду всього війська Три старшини виступали (Леся Українка, I, 1951, 375); Та не корилась Україна, Повстанські ладила війська (Максим Рильський, Сад.., 1955, 20); Як війна вирувала довкола, розливаючи ріками кров, у будьоннівське військо Микола на зачумлену шляхту пішов (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 95). | ||
| − | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: військо4.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: військо4.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube|VlvpPAhgD3g}} Анатолій Кочерга - Ой, видно село | ||
| + | |||
| + | ====Ой, видно село==== | ||
| + | [http://www.pisni.org.ua/songs/712969.html Українські пісні] | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| Рядок 21: | Рядок 26: | ||
* Формування важкоозброєних і легкоозброєних військ існували на Русі ще з XI — XII ст. Але у війську Галицько-Волинського князівства XIII ст. помітний прогрес і в озброєнні війська, і в його тактиці. Зображення важкоозброєних воїнів, які бачимо на печатках XIV ст.10, показують значне удосконалення зброї: так, наприклад, шолом вершника менший, ніж у раніших часах, і краще забезпечує голову; щит також менший і легше ним воювати. З літопису знаємо, що були три роди списів: копія, сулиця і рогтиця 11. Легкоозброєні стрільці одержали також нову зброю — рожанці 12, якісь поліпшені луки. | * Формування важкоозброєних і легкоозброєних військ існували на Русі ще з XI — XII ст. Але у війську Галицько-Волинського князівства XIII ст. помітний прогрес і в озброєнні війська, і в його тактиці. Зображення важкоозброєних воїнів, які бачимо на печатках XIV ст.10, показують значне удосконалення зброї: так, наприклад, шолом вершника менший, ніж у раніших часах, і краще забезпечує голову; щит також менший і легше ним воювати. З літопису знаємо, що були три роди списів: копія, сулиця і рогтиця 11. Легкоозброєні стрільці одержали також нову зброю — рожанці 12, якісь поліпшені луки. | ||
Літопис багато разів описує зовнішній вигляд тогочасного війська. На укріпленнях міста Володимира, які оглядав Бела IV, «стояли оружники — блищали щити і оружники були подібні до сонця» 13. У битві під Шумськом 1233 р. описано військо Данила: його «великий полк» «мав хоробрих людей і світлу зброю» 14. У поході проти ятвягів 1248 р.: «все військо зійшло із коней, озброїлося, як піхотинці (і вийшло) з табору: щити їх були як зоря, шоломи — як сходяче сонце, держали в руках списи як безліч тростин; а стрільці йшли по боках дороги, тримали в руках свої рожанці (луки) і наклали на них свої стріли проти ворогів» 15. | Літопис багато разів описує зовнішній вигляд тогочасного війська. На укріпленнях міста Володимира, які оглядав Бела IV, «стояли оружники — блищали щити і оружники були подібні до сонця» 13. У битві під Шумськом 1233 р. описано військо Данила: його «великий полк» «мав хоробрих людей і світлу зброю» 14. У поході проти ятвягів 1248 р.: «все військо зійшло із коней, озброїлося, як піхотинці (і вийшло) з табору: щити їх були як зоря, шоломи — як сходяче сонце, держали в руках списи як безліч тростин; а стрільці йшли по боках дороги, тримали в руках свої рожанці (луки) і наклали на них свої стріли проти ворогів» 15. | ||
| − | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%28%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%29 Дружина(військо)], матеріал з Вікіпедії | + | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%28%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%29 Дружина(військо)], матеріал з Вікіпедії |
*[http://www.aforismo.com.ua/tags/118/ Афоризми військові], | *[http://www.aforismo.com.ua/tags/118/ Афоризми військові], | ||
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%86%D1%96%D0%B2 Військо вірних запоржців], Матеріал з Вікіпедії | *[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B6%D1%86%D1%96%D0%B2 Військо вірних запоржців], Матеріал з Вікіпедії | ||
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | |
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
Поточна версія на 13:31, 2 листопада 2018
Військо, -ка, с. Войско. Без гетьмана військо гине. Ном. № 751. Військо йде, як мак цвіте. Ном. № 4206. Збройні сили держави; армія.
Сучасні словники
- (збройні сили) армія, мн. полки, заст.: рать, дружина; (негативно про чужих) орда, полчища.
Військо , а, сер. Збройні сили держави; армія. У нього вотчина аж біля Прилуків укупі з братом, .. брат господарює, а він служить у війську (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 328); Тоді він [Т. Шевченко] одвідав і Київ, і Кирилівку, і Хортицю, де колись була Січ славного війська запорізького (Панас Мирний, V, 1955, 312); // Частина збройних сил; озброєний загін. Іде військо, іде й друге, А за третім стиха — Не дивися, безталанна — Везуть тобі лихо (Тарас Шевченко, II, 1953, 43); Попереду всього війська Три старшини виступали (Леся Українка, I, 1951, 375); Та не корилась Україна, Повстанські ладила війська (Максим Рильський, Сад.., 1955, 20); Як війна вирувала довкола, розливаючи ріками кров, у будьоннівське військо Микола на зачумлену шляхту пішов (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 95).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Анатолій Кочерга - Ой, видно селоОй, видно село
Див. також
- Основними формами військової організації були «вої» і «дружина». «Вої» — це загальне народне ополчення, яке князь використовував у воєнних діях в час особливої потреби. Починаючи боротьбу проти угорських військ, які захопили Галич 1230 р., Данило закликав все ополчення: «зібрав Галицьку землю... і зібрав від Бібрки аж до річки Ушиці і Пруту, і обляг (Галич) тяжкою силою» 1. 1245 р. Ростислав Михайлович йшов у похід на Ярослав, «зібравши багатьох тубільців» 2.
- Формування важкоозброєних і легкоозброєних військ існували на Русі ще з XI — XII ст. Але у війську Галицько-Волинського князівства XIII ст. помітний прогрес і в озброєнні війська, і в його тактиці. Зображення важкоозброєних воїнів, які бачимо на печатках XIV ст.10, показують значне удосконалення зброї: так, наприклад, шолом вершника менший, ніж у раніших часах, і краще забезпечує голову; щит також менший і легше ним воювати. З літопису знаємо, що були три роди списів: копія, сулиця і рогтиця 11. Легкоозброєні стрільці одержали також нову зброю — рожанці 12, якісь поліпшені луки.
Літопис багато разів описує зовнішній вигляд тогочасного війська. На укріпленнях міста Володимира, які оглядав Бела IV, «стояли оружники — блищали щити і оружники були подібні до сонця» 13. У битві під Шумськом 1233 р. описано військо Данила: його «великий полк» «мав хоробрих людей і світлу зброю» 14. У поході проти ятвягів 1248 р.: «все військо зійшло із коней, озброїлося, як піхотинці (і вийшло) з табору: щити їх були як зоря, шоломи — як сходяче сонце, держали в руках списи як безліч тростин; а стрільці йшли по боках дороги, тримали в руках свої рожанці (луки) і наклали на них свої стріли проти ворогів» 15.
- Дружина(військо), матеріал з Вікіпедії
- Афоризми військові,
- Військо вірних запоржців, Матеріал з Вікіпедії
