Відмінності між версіями «Ґевґати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 12: Рядок 12:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:гус.jpeg|x200px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:гус.jpeg|x200px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:гус2.jpeg|x200px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:гус2.jpeg|x200px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:гус3.jpeg|x200px]]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2014 року]]
 
[[Категорія:Ґе]]
 
[[Категорія:Ґе]]

Поточна версія на 22:31, 2 грудня 2014

Ґевґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґати. Вх. Лем. 407.

Сучасні словники

ҐЕҐАТИ, ає, недок. Те саме, що ґеґекати. Передом іде гусак і ґеґає в одно, точнісінько мов у барабан б'є (Іван Франко, IV, 1950, 89). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45.

ҐЕҐЕКАТИ, ає, недок. Видавати звуки, властиві гусям. Гуси ґеґекають, качки кахкають (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 172); Тільки що Тихович наважився увійти в двір, як йому запинила дорогу гусяча череда, що саме висипала, ґеґекаючи, з брами на вулицю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 224). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45.

Ілюстрації

Гус.jpeg Гус2.jpeg