Відмінності між версіями «Ґанок»
(не показані 2 проміжні версії цього учасника) | |||
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ґа]] | [[Категорія:Ґа]] | ||
+ | ґа́нок (зменшено-пестливе — ґа́ночок) — прибудова з майданчи¬ком і східцями, а подекуди з по-крівлею при вході в хату, будинок. Ой у Лубнах крутоярих У високім замку Сидить пишний князь Ярема На тисовім ґанку (П. Куліш); Ой сиділа Марійка на ґанку Та краяла червону китайку (пісня). | ||
+ | Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 164. | ||
+ | |||
+ | Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (Іван Франко, I, 1955, 272); Різьба прикрашала [в західних областях України] і частини житлових та господарських будівель — головну балку стелі хати (сволок), дверні та віконні наличники, ґанок (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 67). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26. | ||
+ | |||
+ | Література[ред. | ред. код] | ||
+ | • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7. | ||
+ | • Сокол Л. Еврейские слова в немецком языке // Возрождение XXI век. — 2001. — № 15-18. |
Поточна версія на 11:22, 18 жовтня 2018
Ґанок, -нку, м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ.
Сучасні словники
Ґа́нок (з їдиша ґанек «ґалерея» від нім. gang «коридор, вхід») — зовнішня прибудова (часто крита) при вході до будівлі, у вигляді трохи піднятого над землею майданчику перед дверима будинку, через яку здійснюється вхід і вихід з житлового приміщення. Може мати навіс або дах з наметом, огородження. Якщо дверний проріз розташований високо, то ґанок має сходи. Крім практичної потреби (захист входу від атмосферних опадів) має і декоративну функцію - часто навіс, поруччя та інші частини ґанку виконуються з використанням різьблення або прикрашені в інший спосіб (Вікіпедія).
Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Нп. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: Ґанки. Підходимо до шинку, на ґанках такого народу зібралося. Г. Барв. 67. Ум. Ґаночок, ґаночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. К. ЧР. 63. 2) Прибудова з площадкою і східцями, а подекуди з покрівлею біля входу в будинок. Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (Іван Франко, I, 1955, 272); Різьба прикрашала [в західних областях України] і частини житлових та господарських будівель — головну балку стелі хати (сволок), дверні та віконні наличники, ґанок (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 67).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26. ґа́нок (зменшено-пестливе — ґа́ночок) — прибудова з майданчи¬ком і східцями, а подекуди з по-крівлею при вході в хату, будинок. Ой у Лубнах крутоярих У високім замку Сидить пишний князь Ярема На тисовім ґанку (П. Куліш); Ой сиділа Марійка на ґанку Та краяла червону китайку (пісня). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 164.
Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (Іван Франко, I, 1955, 272); Різьба прикрашала [в західних областях України] і частини житлових та господарських будівель — головну балку стелі хати (сволок), дверні та віконні наличники, ґанок (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 67). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26.
Література[ред. | ред. код] • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7. • Сокол Л. Еврейские слова в немецком языке // Возрождение XXI век. — 2001. — № 15-18.