Відмінності між версіями «Ґанок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 11: Рядок 11:
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]]
 
[[Категорія:Ґа]]
 
[[Категорія:Ґа]]
 +
ґа́нок (зменшено-пестливе — ґа́ночок) — прибудова з майданчи¬ком і східцями, а подекуди з по-крівлею при вході в хату, будинок. Ой у Лубнах крутоярих У високім замку Сидить пишний князь Ярема На тисовім ґанку (П. Куліш); Ой сиділа Марійка на ґанку Та краяла червону китайку (пісня).
 +
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 164.
 +
 +
Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (Іван Франко, I, 1955, 272); Різьба прикрашала [в західних областях України] і частини житлових та господарських будівель — головну балку стелі хати (сволок), дверні та віконні наличники, ґанок (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 67).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26.
 +
 +
Література[ред. | ред. код]
 +
• Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
 +
• Сокол Л. Еврейские слова в немецком языке // Возрождение XXI век. — 2001. — № 15-18.

Поточна версія на 11:22, 18 жовтня 2018

Ґанок, -нку, м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ.

Сучасні словники

Ґа́нок (з їдиша ґанек «ґалерея» від нім. gang «коридор, вхід») — зовнішня прибудова (часто крита) при вході до будівлі, у вигляді трохи піднятого над землею майданчику перед дверима будинку, через яку здійснюється вхід і вихід з житлового приміщення. Може мати навіс або дах з наметом, огородження. Якщо дверний проріз розташований високо, то ґанок має сходи. Крім практичної потреби (захист входу від атмосферних опадів) має і декоративну функцію - часто навіс, поруччя та інші частини ґанку виконуються з використанням різьблення або прикрашені в інший спосіб (Вікіпедія).

Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. Нп. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: Ґанки. Підходимо до шинку, на ґанках такого народу зібралося. Г. Барв. 67. Ум. Ґаночок, ґаночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. К. ЧР. 63. 2) Прибудова з площадкою і східцями, а подекуди з покрівлею біля входу в будинок. Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (Іван Франко, I, 1955, 272); Різьба прикрашала [в західних областях України] і частини житлових та господарських будівель — головну балку стелі хати (сволок), дверні та віконні наличники, ґанок (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26. ґа́нок (зменшено-пестливе — ґа́ночок) — прибудова з майданчи¬ком і східцями, а подекуди з по-крівлею при вході в хату, будинок. Ой у Лубнах крутоярих У високім замку Сидить пишний князь Ярема На тисовім ґанку (П. Куліш); Ой сиділа Марійка на ґанку Та краяла червону китайку (пісня). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 164.

Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (Іван Франко, I, 1955, 272); Різьба прикрашала [в західних областях України] і частини житлових та господарських будівель — головну балку стелі хати (сволок), дверні та віконні наличники, ґанок (Народна творчість та етнографія, 4, 1958, 67). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 26.

Література[ред. | ред. код] • Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7. • Сокол Л. Еврейские слова в немецком языке // Возрождение XXI век. — 2001. — № 15-18.