Відмінності між версіями «Обвітря»
(→Див. також) |
|||
(не показані 10 проміжних версій 2 учасників) | |||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
− | [http://slovopedia.org.ua/search.php Словник іншомовник слів] | + | ===[http://slovopedia.org.ua/search.php Словник іншомовник слів]=== |
+ | |||
+ | Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя. | ||
+ | |||
+ | ===[http://sum.in.ua/s/povitrja Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)]=== | ||
+ | |||
+ | 1. Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя (Наука і життя, 5, 1967, 11); Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише (Іван Франко, XIII, 1954, 329); Весь ранок дихав [Т. Г. Шевченко] свіжим, чистим повітрям, насолоджуючись тишею безкрайого степу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 250); * У порівняннях. Нам треба миру, як води й повітря, Як хліба й сонця, — миру треба нам (Максим Рильський, III, 1961, 72); | ||
+ | // перен. Неодмінна умова існування кого-, чого-небудь. Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам — цьому повітрю кожної науки (Вітчизна, 6, 1966, 162); | ||
+ | // перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом і т. ін. А хіба ж завтра не буде те саме — служба, телята, символізм і капуста? Припухлі очі і позіхання?.. Йому зробилося душно од того повітря — і, не стямившись навіть, він кинув нарешті: — Як можете... ви... Свинство! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 220); * Образно. Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп'янілих від чистого повітря волі (Олесь Гончар, III, 1959, 458). | ||
+ | ▲ Абсолютна вологість повітря див. абсолютний. | ||
+ | ♦ Ковтнути повітря див. ковтнути; Легке повітря див. легкий; На [свіже, чисте, вільне і т. ін.] повітря [виходити, вийти, вириватися, вирватися і т. ін.] — виходити з приміщення надвір. — Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже Повітря (Панас Мирний, III, 1954, 141); Бійці-піхотинці, що трималися ніч у будинку, вирвавшись тепер на свіже повітря, на ходу приєднувались до своїх підрозділів (Олесь Гончар, III, 1959, 164); На [свіжому, чистому, вільному і т. ін.] повітрі — надворі, поза приміщенням. На повітрі готовилися.. котли каші, борщу, цілі запечені барани, величезні шмати м'ясива (Гнат Хоткевич, I, 1966, 104); От би коли лягти отам під коморою, на свіжому повітрі — і засну лося б!.. (Панас Мирний, III, 1954, 150); Оксен поплескав його по блідих щоках, які свідчили про те, що дитина просиділа цілу зиму в хаті і не бувала на свіжому повітрі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 175); Робота на чистому повітрі, на вольному морі здалась вербівцям багато легшою, ніж робота в сахарнях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 240); З Черновець [Чернівців] вибираюсь через те, що літом все-таки краще бути на зовсім вільному повітрі (Леся Українка, V, 1956, 343); Свіже повітря — нові ідеї, думки, суспільні погляди. Це були загалом роки найтемнішої реакції 1905 року.. Проривались подуви свіжого повітря, по Глухову засновувались гуртки для вивчення політекономії (Степан Васильченко, IV, 1960, 41); У повітрі пахне чим — відчувається щось (про настрої суспільства). В повітрі пахне реакцією, а значить і порохом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 285). | ||
+ | |||
+ | 2. Вільний простір навколо землі. [Перелесник:] Поглянь, як там літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Леся Українка, III, 1952, 246); В повітрі, рокочучи, йшли літаки, Піднісши на крилах червоні зірки (Микола Бажан, I, 1946, 121). | ||
+ | ♦ Висаджувати (висадити) в повітря див. висаджувати; Висіти у повітрі див. висіти; Злинути в повітря див. злинати; Злітати (злетіти) в повітря див. злітати 1; Повиснути в повітрі див. повисати. | ||
+ | |||
+ | 3. З окличною інтонацією вживається як сигнал попередження про повітряний наліт. Пасєков, крикнувши «Повітря!», вискочив з машини.. Юнкерси розгортались над дорогою (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 294). | ||
+ | |||
+ | 4. рідко. Вітер, вихор. Те лихо звалось білою війною.. Вона була немов лихе повітря, Що прилітає на совиних крилах (Леся Українка, I, 1951, 114); Повів повітря. | ||
+ | |||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 677. | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Повітря 11.04 2013.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обвітря1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обвітря2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Обвітря3.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
+ | |||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|d1VdZ7rLl6M}} | ||
+ | {{#ev:youtube|mdo1npKf4SU}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
+ | [http://cd.greenpack.in.ua/povitrya/ Повітря] | ||
+ | |||
+ | [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України "Про охорону атмосферного повітря"] | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
− | == | + | ==Цікаві факти== |
+ | |||
+ | ===Скільки важить повітря?=== | ||
+ | [[Файл:Обвітря.gif|міні|ліворуч|]] | ||
+ | |||
+ | Першим хто задумався над цим, був великий італійський вчений XVII століття Галілео Галілей. | ||
+ | Досліди Галілея продовжив його учень Еванджеліста Торрічеллі. Якщо повітря має вагу, воно повинно чинити тиск на все, що знаходиться на Землі. Чи великий цей самий тиск? На це питання вчений і став шукати відповідь. Торрічеллі взяв запаяну з одного кінця скляну трубку завдовжки близько метра, наповнив її ртуттю і, перевернувши, опустив відкритим кінцем у широку посудину, в якій також була ртуть. Трохи ртуті з трубки вилилося, але більша частина залишилася усередині. Чому? Торрічеллі прийшов до висновку, що причиною служить тиск повітря на поверхню ртуті в широкій посудині. І воно врівноважується вагою ртуті, що залишилася в трубці. | ||
+ | |||
+ | ===Перший прилад для вимірювання тиску повітря=== | ||
+ | [[Файл:Обвітря5.jpg|міні|ліворуч|]] | ||
+ | |||
+ | «Трубка Торрічеллі» стала, по суті справи, першим приладом для вимірювання тиску повітря. Якщо позаду неї поставити шкалу, розділену на міліметри, то стовпчик ртуті і буде показувати позначку атмосферного тиску. На практиці, проте, більш зручним виявився барометр-анероїд. Головна його деталь – порожниста металева коробочка, з якої викачане повітря. На неї тисне зовнішнє повітря, стискаючи її в залежності від атмосферного тиску то з великою, то з меншою силою. Ці коливання передаються системою важелів стрілці, яка і показує на циферблаті справжню величину на даний момент. | ||
+ | |||
+ | ===Вага повітря=== | ||
+ | [[Файл:Torricelli.png|міні|праворуч|]] | ||
+ | |||
+ | Ну, а скільки все-таки важить повітря? Виявляється, вага його кубічного метра у поверхні моря становить при нормальному тиску 1,293 кілограма. На висоті 12 кілометрів повітряний кубометр важить уже 0,319 кілограма, а в сорока кілометрах над Землею всього 0,004. | ||
+ | |||
+ | Поверхня тіла людини середнього росту дорівнює приблизно 15 тисячам квадратних сантиметрів. Отже, загальна вага тиснучого на нього повітря – 15 495 кілограмів, або понад 15 тонн. Величезна це величина! Не помітна вона лише тому, що врівноважується внутрішнім тиском. | ||
+ | |||
+ | Але варто піднятися на висоту, зовнішній тиск зменшиться, а внутрішнє підніметься, тому людина починає відчувати запаморочення та інші неприємні відчуття, добре знайомі альпіністам-високогорнікам. Тому в літаках, що летять на великій висоті, кабіни герметичні, і в них штучно підтримується такий же тиск, що на поверхні Землі. | ||
+ | |||
+ | До речі, підрахована загальна вага всієї земної атмосфери. Виявляється, вона складає 5 квадрильйонів (5 000 000 000 000 000!) Тонн. Цифра колосальна, проте це всього лише мільйонна частина ваги всієї нашої планети. | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут людини]] |
Поточна версія на 16:07, 27 листопада 2013
Обвітря, -ря, с. Воздухъ, атмосфера. См. Повітря. Чорний ворон коли не коли скрикував над головою, прорізуючи.... обвітря своїм дужим крилом. Мир. ХРВ. 70.
Зміст
Сучасні словники
Словник іншомовник слів
Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя.
Словник української мови.Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Невидима газоподібна речовина (головним чином із суміші азоту й кисню), яка оточує земну кулю і якою дихають люди й тварини. Повітря — ця всюдисуща суміш газів — найнеобхідніша умова нашого життя (Наука і життя, 5, 1967, 11); Усміхається пречисте небо, Все повітря пахощами дише (Іван Франко, XIII, 1954, 329); Весь ранок дихав [Т. Г. Шевченко] свіжим, чистим повітрям, насолоджуючись тишею безкрайого степу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 250); * У порівняннях. Нам треба миру, як води й повітря, Як хліба й сонця, — миру треба нам (Максим Рильський, III, 1961, 72); // перен. Неодмінна умова існування кого-, чого-небудь. Наукова цінність у літературознавстві придається конкретним фактам — цьому повітрю кожної науки (Вітчизна, 6, 1966, 162); // перен. Умови, обстановка, породжувані соціальним середовищем, колективом і т. ін. А хіба ж завтра не буде те саме — служба, телята, символізм і капуста? Припухлі очі і позіхання?.. Йому зробилося душно од того повітря — і, не стямившись навіть, він кинув нарешті: — Як можете... ви... Свинство! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 220); * Образно. Стоять на вулицях до самих передмість десятки тисяч пражан, ще змарнілих від хронічного недоїдання, бурхливо сп'янілих від чистого повітря волі (Олесь Гончар, III, 1959, 458). ▲ Абсолютна вологість повітря див. абсолютний. ♦ Ковтнути повітря див. ковтнути; Легке повітря див. легкий; На [свіже, чисте, вільне і т. ін.] повітря [виходити, вийти, вириватися, вирватися і т. ін.] — виходити з приміщення надвір. — Парить, так парить! Ми от з ним і вийшли на свіже Повітря (Панас Мирний, III, 1954, 141); Бійці-піхотинці, що трималися ніч у будинку, вирвавшись тепер на свіже повітря, на ходу приєднувались до своїх підрозділів (Олесь Гончар, III, 1959, 164); На [свіжому, чистому, вільному і т. ін.] повітрі — надворі, поза приміщенням. На повітрі готовилися.. котли каші, борщу, цілі запечені барани, величезні шмати м'ясива (Гнат Хоткевич, I, 1966, 104); От би коли лягти отам під коморою, на свіжому повітрі — і засну лося б!.. (Панас Мирний, III, 1954, 150); Оксен поплескав його по блідих щоках, які свідчили про те, що дитина просиділа цілу зиму в хаті і не бувала на свіжому повітрі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 175); Робота на чистому повітрі, на вольному морі здалась вербівцям багато легшою, ніж робота в сахарнях (Нечуй-Левицький, II, 1956, 240); З Черновець [Чернівців] вибираюсь через те, що літом все-таки краще бути на зовсім вільному повітрі (Леся Українка, V, 1956, 343); Свіже повітря — нові ідеї, думки, суспільні погляди. Це були загалом роки найтемнішої реакції 1905 року.. Проривались подуви свіжого повітря, по Глухову засновувались гуртки для вивчення політекономії (Степан Васильченко, IV, 1960, 41); У повітрі пахне чим — відчувається щось (про настрої суспільства). В повітрі пахне реакцією, а значить і порохом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 285).
2. Вільний простір навколо землі. [Перелесник:] Поглянь, як там літає павутиння, кружляє і вирує у повітрі (Леся Українка, III, 1952, 246); В повітрі, рокочучи, йшли літаки, Піднісши на крилах червоні зірки (Микола Бажан, I, 1946, 121). ♦ Висаджувати (висадити) в повітря див. висаджувати; Висіти у повітрі див. висіти; Злинути в повітря див. злинати; Злітати (злетіти) в повітря див. злітати 1; Повиснути в повітрі див. повисати.
3. З окличною інтонацією вживається як сигнал попередження про повітряний наліт. Пасєков, крикнувши «Повітря!», вискочив з машини.. Юнкерси розгортались над дорогою (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 294).
4. рідко. Вітер, вихор. Те лихо звалось білою війною.. Вона була немов лихе повітря, Що прилітає на совиних крилах (Леся Українка, I, 1951, 114); Повів повітря.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 677.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Закон України "Про охорону атмосферного повітря"
Джерела та література
Цікаві факти
Скільки важить повітря?
Першим хто задумався над цим, був великий італійський вчений XVII століття Галілео Галілей. Досліди Галілея продовжив його учень Еванджеліста Торрічеллі. Якщо повітря має вагу, воно повинно чинити тиск на все, що знаходиться на Землі. Чи великий цей самий тиск? На це питання вчений і став шукати відповідь. Торрічеллі взяв запаяну з одного кінця скляну трубку завдовжки близько метра, наповнив її ртуттю і, перевернувши, опустив відкритим кінцем у широку посудину, в якій також була ртуть. Трохи ртуті з трубки вилилося, але більша частина залишилася усередині. Чому? Торрічеллі прийшов до висновку, що причиною служить тиск повітря на поверхню ртуті в широкій посудині. І воно врівноважується вагою ртуті, що залишилася в трубці.
Перший прилад для вимірювання тиску повітря
«Трубка Торрічеллі» стала, по суті справи, першим приладом для вимірювання тиску повітря. Якщо позаду неї поставити шкалу, розділену на міліметри, то стовпчик ртуті і буде показувати позначку атмосферного тиску. На практиці, проте, більш зручним виявився барометр-анероїд. Головна його деталь – порожниста металева коробочка, з якої викачане повітря. На неї тисне зовнішнє повітря, стискаючи її в залежності від атмосферного тиску то з великою, то з меншою силою. Ці коливання передаються системою важелів стрілці, яка і показує на циферблаті справжню величину на даний момент.
Вага повітря
Ну, а скільки все-таки важить повітря? Виявляється, вага його кубічного метра у поверхні моря становить при нормальному тиску 1,293 кілограма. На висоті 12 кілометрів повітряний кубометр важить уже 0,319 кілограма, а в сорока кілометрах над Землею всього 0,004.
Поверхня тіла людини середнього росту дорівнює приблизно 15 тисячам квадратних сантиметрів. Отже, загальна вага тиснучого на нього повітря – 15 495 кілограмів, або понад 15 тонн. Величезна це величина! Не помітна вона лише тому, що врівноважується внутрішнім тиском.
Але варто піднятися на висоту, зовнішній тиск зменшиться, а внутрішнє підніметься, тому людина починає відчувати запаморочення та інші неприємні відчуття, добре знайомі альпіністам-високогорнікам. Тому в літаках, що летять на великій висоті, кабіни герметичні, і в них штучно підтримується такий же тиск, що на поверхні Землі.
До речі, підрахована загальна вага всієї земної атмосфери. Виявляється, вона складає 5 квадрильйонів (5 000 000 000 000 000!) Тонн. Цифра колосальна, проте це всього лише мільйонна частина ваги всієї нашої планети.