Відмінності між версіями «Юха»
(→Цікаві факти) |
|||
| (не показано 2 проміжні версії ще одного учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | + | Рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками. | |
| − | + | ||
| − | + | ♦ Набратися юхи чиєї, якої — засвоїти чиїсь манери. Школярської юхи набрався (Номис, 1864, №6097). | |
| − | + | ||
| − | + | УХА, Юшка з риби. Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (Олесь Гончар). | |
| − | ===[http:// | + | ===[http://slovopedia.org.ua/49/53422/362439.html Фразеологічний словник української мови]=== |
| − | + | Уми́тися ю́шкою. Залитися кров’ю від сильного удару. | |
| − | + | ||
| − | + | — Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький); | |
| − | + | Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко). | |
| − | + | Синоніми | |
| − | + | Рідка страва, так зване перше суп, розм. зупа, діал. поливка, (з пшона) куліш, зовсім рідка, малокалорійна бурда, похльопка, баланда. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| Рядок 30: | Рядок 25: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юшка3.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Юшка3.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Впродовж більше двох з половиною століть словом «юшка» позначаються супи або відвари з свіжої риби. Але був час, коли це слово тлумачилося ширше. І ним позначали суп - не тільки рибний, але і м'ясний, гороховий і навіть солодкий. Так в історичному документі - «Розписі царських страв» значиться таке блюдо: «юшка солодка з цукром». Цікаво, що в старих словниках (наприклад, в «Лексиконі» Полікарпова, 1704 р.) слова «юшка», «підливка» були синонімами. | Впродовж більше двох з половиною століть словом «юшка» позначаються супи або відвари з свіжої риби. Але був час, коли це слово тлумачилося ширше. І ним позначали суп - не тільки рибний, але і м'ясний, гороховий і навіть солодкий. Так в історичному документі - «Розписі царських страв» значиться таке блюдо: «юшка солодка з цукром». Цікаво, що в старих словниках (наприклад, в «Лексиконі» Полікарпова, 1704 р.) слова «юшка», «підливка» були синонімами. | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
Для приготування рибної юшки козаки спочатку брали мілку рибу (йоржів, окунів тощо), а також рибні відходи. Все те клали в казан, заливали холодною водою і варили протягом 20-30 хвилин. Затим проціджували і в готову рибну юшку кидали зелень — цибулю, петрушку та ще солили. 15-20 хвилин варили, знімали піну, потім кидали шматки більшої риби (коропа, линя) і варили до готовності. Мілку рибу не чистили, аби юшка була густішою. | Для приготування рибної юшки козаки спочатку брали мілку рибу (йоржів, окунів тощо), а також рибні відходи. Все те клали в казан, заливали холодною водою і варили протягом 20-30 хвилин. Затим проціджували і в готову рибну юшку кидали зелень — цибулю, петрушку та ще солили. 15-20 хвилин варили, знімали піну, потім кидали шматки більшої риби (коропа, линя) і варили до готовності. Мілку рибу не чистили, аби юшка була густішою. | ||
| Рядок 71: | Рядок 38: | ||
| − | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | |
| − | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ | + | [[Категорія:Слова 2019 року]] |
Поточна версія на 13:13, 1 грудня 2019
Рідка страва укр. кухні, на кшталт розсолу, супу; м'ясний чи рибний відвар, служить основою для більшості рідких страв; ю. також називають овочеві, бобові або заправлені крупою супи з картоплею, локшиною чи галушками.
♦ Набратися юхи чиєї, якої — засвоїти чиїсь манери. Школярської юхи набрався (Номис, 1864, №6097).
УХА, Юшка з риби. Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (Олесь Гончар).
Фразеологічний словник української мови
Уми́тися ю́шкою. Залитися кров’ю від сильного удару.
— Як дам тобі стусана, то й юшкою вмиєшся,— сказав Мина (І. Нечуй-Левицький);
Ярош, не довго думаючи, затопив своєму приятелеві просто в пику. Той умився юшкою (С. Воскрекасенко).
Синоніми
Рідка страва, так зване перше суп, розм. зупа, діал. поливка, (з пшона) куліш, зовсім рідка, малокалорійна бурда, похльопка, баланда.
Ілюстрації
|
|
|
|
Впродовж більше двох з половиною століть словом «юшка» позначаються супи або відвари з свіжої риби. Але був час, коли це слово тлумачилося ширше. І ним позначали суп - не тільки рибний, але і м'ясний, гороховий і навіть солодкий. Так в історичному документі - «Розписі царських страв» значиться таке блюдо: «юшка солодка з цукром». Цікаво, що в старих словниках (наприклад, в «Лексиконі» Полікарпова, 1704 р.) слова «юшка», «підливка» були синонімами.
Для приготування рибної юшки козаки спочатку брали мілку рибу (йоржів, окунів тощо), а також рибні відходи. Все те клали в казан, заливали холодною водою і варили протягом 20-30 хвилин. Затим проціджували і в готову рибну юшку кидали зелень — цибулю, петрушку та ще солили. 15-20 хвилин варили, знімали піну, потім кидали шматки більшої риби (коропа, линя) і варили до готовності. Мілку рибу не чистили, аби юшка була густішою.
Таку юшку називають козацькою, вона найпростіша в приготуванні, і нині рибалки найперше готують козацьку юшку.
