Відмінності між версіями «Ґедзкатися»
Ann (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
|||
| (не показана одна проміжна версія ще одного учасника) | |||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
1. Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). Корови йшли тепер спокійним попасом попри лан і не ґедзались, не бігали в шкоду, як серед спеки (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 61). | 1. Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). Корови йшли тепер спокійним попасом попри лан і не ґедзались, не бігали в шкоду, як серед спеки (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 61). | ||
| − | 2. перен., розм. Капризувати вередувати, упиратися. — Та ну! не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 130); — Гарна дівчина, та любить ґедзкатись, — сказав пан (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45) | + | 2. перен., розм. Капризувати вередувати, упиратися. — Та ну! не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 130); — Гарна дівчина, та любить ґедзкатись, — сказав пан (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45). |
Дрочи́ться (о скоте) – дрочи́тися, ґе́дза[и]тися, ґе́дзкатися. | Дрочи́ться (о скоте) – дрочи́тися, ґе́дза[и]тися, ґе́дзкатися. | ||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
• Кровь -нё́тся в голову – кров ки́неться в го́лову. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45. | • Кровь -нё́тся в голову – кров ки́неться в го́лову. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45. | ||
| − | == | + | ==Джерела== |
| − | [[Категорія: | + | 1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45. |
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Ґе]] | [[Категорія:Ґе]] | ||
Поточна версія на 22:55, 2 грудня 2014
Ґедзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Сучасні словники
Ґедзкатися, аюся, аєшся, недок., розм.
1. Збуджено бігати, стрибати від укусу ґедзя (про тварин). Корови йшли тепер спокійним попасом попри лан і не ґедзались, не бігали в шкоду, як серед спеки (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 61).
2. перен., розм. Капризувати вередувати, упиратися. — Та ну! не ґедзкайся! виймай лиш ключ мерщій (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 130); — Гарна дівчина, та любить ґедзкатись, — сказав пан (Нечуй-Левицький, II, 1956, 45).
Дрочи́ться (о скоте) – дрочи́тися, ґе́дза[и]тися, ґе́дзкатися.
Мета́ться, мё́тываться – 1) (страд. з.) – а) (быть бросаемым) ки́датися, мета́тися, бу́ти ки́даним; (об искрах, огне) си́патися, бу́ти си́паним, (о паре) ора́тися, бу́ти о́раним, (о стоге) кла́стися, бу́ти кла́деним и т. д. • -ться в глаза – ки́датися в о́чі, впада́ти в о́ко (в о́чі); б) (о детёнышах животных) приво́дитися; в) (об икре) викида́тися; г) (о шитье) наживля́тися, ши́тися на живу́ ни́тку; фастриґува́тися; (о петлях) обкида́тися;
2) (взаимн. з.) ки́датися чим. [Ді́ти ки́даються сніжка́ми (Київщ.)];
3) -ться, метну́ться (возвр. з.) – ки́датися, ки́нутися, мета́тися, метну́тися, бо́рсатися, шата́тися, шатну́тися, ша́снутися, шиба́тися, шибну́тися, шварга́тися, (суетливо) метуши́тися, (бегать) га(й)са́ти; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґе́дзатися, ґе́дзкатися, ґзи́тися, дрочи́тися. [Над кру́чею ки́далась, як ча́йка, Фатьма́ (Коцюб.). Всю ніч мета́вся та вереща́в, не даючи́ спа́ти (Франко). Бо́рсався з нестерпу́чого бо́лю, але́ мовча́в (Грінч.). Шатну́всь по всій ха́ті – нема́ ніко́го (Рудч.). Шиба́ється, як чорт по пе́клі (Номис). Бурсачва́ шварга́лась по кла́су (Еварн.). Безси́ло метуши́ться між буржуазі́єю і пролетарія́том (Азб. Ком.). Гаса́ли по ву́лицях (Леонт.). Крича́ла, ґе́дзалась, кача́лась (Котл.)]. • -та́ться во все стороны – ки́датися на всі бо́ки. • -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) – ки́дається (бі́гає) як очмарі́лий (очемері́лий) кіт, як попе́чений, як посо́лений, як ци́ган на я́рмарку. • Кровь -нё́тся в голову – кров ки́неться в го́лову. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45.
Джерела
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 45.
