Відмінності між версіями «Ґвинт»
Ann (обговорення • внесок) (→Ілюстрації) |
|||
(не показано 4 проміжні версії 2 учасників) | |||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
+ | |||
+ | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
1. Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. Терентій замикає віконниці на залізні гвинти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 316); Скільки йому треба було зусилля, щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка... (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 125). | 1. Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. Терентій замикає віконниці на залізні гвинти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 316); Скільки йому треба було зусилля, щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка... (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 125). | ||
Рядок 9: | Рядок 11: | ||
3. у знач. присл. гвинтом. По спіралі. Буває випустиш, оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють над тобою у небесах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 24); Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні, гвинтами повернулись в повітрі і поринули в далечінь (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 153). | 3. у знач. присл. гвинтом. По спіралі. Буває випустиш, оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють над тобою у небесах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 24); Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні, гвинтами повернулись в повітрі і поринули в далечінь (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 153). | ||
− | Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 44. | + | ==Джерела== |
+ | |||
+ | 1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 44. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
− | [[Файл:Гвинт.jpg]][[Файл:Гвинт 1.jpg]] | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:3px #ccc solid; border-bottom:3px #ccc solid; text-align:center" |
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гвинт.jpg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гвинт 1.jpg|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гвинт2.gif|x200px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Гвинт3.jpeg|x200px]] | ||
− | [[Категорія: | + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] |
+ | [[Категорія:Слова 2014 року]] | ||
[[Категорія:Ґв]] | [[Категорія:Ґв]] |
Поточна версія на 22:16, 2 грудня 2014
Ґвинт, -та, м. Бинтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. Ум. Ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
1. Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. Терентій замикає віконниці на залізні гвинти (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 316); Скільки йому треба було зусилля, щоб ослабілими руками одкрутить гвинти люка... (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 125).
2. Частина рухового механізму пароплава або літака у вигляді лопатей, прикріплених на валу. За кормою клекоче і піниться збита гвинтами вода, — корабель набирав швидкість (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1950, 123); Прямісінько на їхню машину, свистячи в повітрі гвинтами, пікірував фашистський літак (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 56).
3. у знач. присл. гвинтом. По спіралі. Буває випустиш, оце їх [голубів] надвечір, а вони на радощах підуть угору такими гвинтами, що ледве мріють над тобою у небесах (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 24); Немов підхоплені гарячим вітром, звелись дибки командирські коні, гвинтами повернулись в повітрі і поринули в далечінь (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 153).
Джерела
1.Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 44.