Відмінності між версіями «Ґрунтик»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
 
(не показані 7 проміжних версій 3 учасників)
Рядок 3: Рядок 3:
  
  
Див.:
+
==Сучасні словники==
  
'''[[Ґрунт]]'''
+
Ґру́нтик, гру́нтик, ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
  
 +
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 351.
 +
===[http://sum.in.ua/s/Biblija Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)]===
 +
ҐРУНТ, у, чол.
  
 +
1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки її прозивають, — Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); Для утеплення чи для здешевлення хату будували, підкопавши ґрунт (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 148);
 +
//  Верхній шар землі щодо його складу. Друге місце за площею серед ґрунтів Полісся належить болотяним, торфово-болотяним ґрунтам та торфовищам (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 224); Менші врожаї вона [яра пшениця] дає на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся (Колгоспник України, 2, 1958, 15).
  
 +
2. Морське, річкове і т. ін. дно. Підводний човен лежав на ґрунті (Микола Трублаїні, II, 1955, 316).
  
[[Категорія: Борис Грінченко «Словарь української мови»]]
+
3. заст. Земельний наділ. Послужив він рік, а на другий уже ґрунт і хату купив (Панас Мирний, II, 1954, 39); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 37);  * У порівняннях. Без батьків, як без ґрунту, без дітей, як без крил (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 294);
[[Категорія:Ґр]]
+
//  Двір з усіма прилеглими будівлями, угіддями. У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125).
 +
 
 +
4. перен. Те, що становить основу чого-небудь, є вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. Дружба народів — ґрунт, на якому росте й квітне радянська поезія (Радянське літературознавство, 10, 1949, 10); Партійність і народність є тим ґрунтом, на якому формувалось і зростало соціалістичне мистецтво (Мистецтво, 1, 1966, 4).
 +
 
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Grunt.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Pochva_3-700x400.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:624882808_w640_h640_grunt_rastitelnyj.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B690b6943704aa8ce2aa184ab10e81e8_M.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
 
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube|ii9t7Bl4cUc}}
 +
 
 +
==Див. також==
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
 
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk/%D2%91%D1%80%D1%83%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BA]===
 +
===[https://www.youtube.com/watch?v=ii9t7Bl4cUc]===
 +
===[http://sum.in.ua/s/grunt]===
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут журналістики]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 17:49, 28 жовтня 2018

Ґрунтик, грунтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.


Сучасні словники

Ґру́нтик, гру́нтик, ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 351.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ҐРУНТ, у, чол.

1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки її прозивають, — Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); Для утеплення чи для здешевлення хату будували, підкопавши ґрунт (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 148); // Верхній шар землі щодо його складу. Друге місце за площею серед ґрунтів Полісся належить болотяним, торфово-болотяним ґрунтам та торфовищам (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 224); Менші врожаї вона [яра пшениця] дає на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся (Колгоспник України, 2, 1958, 15).

2. Морське, річкове і т. ін. дно. Підводний човен лежав на ґрунті (Микола Трублаїні, II, 1955, 316).

3. заст. Земельний наділ. Послужив він рік, а на другий уже ґрунт і хату купив (Панас Мирний, II, 1954, 39); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 37); * У порівняннях. Без батьків, як без ґрунту, без дітей, як без крил (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 294); // Двір з усіма прилеглими будівлями, угіддями. У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125).

4. перен. Те, що становить основу чого-небудь, є вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. Дружба народів — ґрунт, на якому росте й квітне радянська поезія (Радянське літературознавство, 10, 1949, 10); Партійність і народність є тим ґрунтом, на якому формувалось і зростало соціалістичне мистецтво (Мистецтво, 1, 1966, 4).

Ілюстрації

Grunt.jpg Pochva 3-700x400.jpg 624882808 w640 h640 grunt rastitelnyj.png B690b6943704aa8ce2aa184ab10e81e8 M.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

[1]

[2]

[3]

Зовнішні посилання