Відмінності між версіями «Австрия»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
 
(не показана одна проміжна версія 4 учасників)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Австрия, -риї и Австрія, -рії,''' ''ж.'' Австрія. Желех.
+
==Словник Грінченка==
 +
'''Австрія'''
  
[[Категорія:Ав]]
+
нім. Osterreich
 +
1. Східна земля, що була заселена спочатку слов'янами, а з 9 ст. захоплена германськими племенами. 2. Держава в Центральній Європі.
  
'''АВСТРІЯ''' - федеративна держава у Центр. Європі, у г. Альпах; складається з 9 федеральних земель. Понад 60% території займають Сх. Альпи з найвищим пасмом Високий Тауерн та височинним передгір'ям, яке спадає у долину р. Дунай; численні міжгір'я; на пн. сх. тектонічна Віденська улоговина; клімат помірний теплий, у Альпах кліматичні пояси; ліси (39% території), переважно смерекові; у високих Альпах льодовики. Австрійці (98% населення), хорвати, словенці, угорці; католики (84%), протестанти; у містах 55% населення. Високорозвинута країна із значною часткою послуг в економіці; розмаїта промисловість: гідроенергетика (70% електроенергії), виплавка металів, машинобудівна, автомобільна, деревообробна, паперова промисловість; інтенсивне сільське господарство; молочне тваринництво, вирощування овочів, винограду, зернових, цукрових буряків; лісівництво. Регіон цілорічного туризму (до 20 млн. туристів з-за кордону щороку).
+
==Сучасні словники==
 +
'''
 +
'''АВСТРІЯ'''''' - федеративна держава у Центр. Європі, у г. Альпах; складається з 9 федеральних земель. Понад 60% території займають Сх. Альпи з найвищим пасмом Високий Тауерн та височинним передгір'ям, яке спадає у долину р. Дунай; численні міжгір'я; на пн. сх. тектонічна Віденська улоговина; клімат помірний теплий, у Альпах кліматичні пояси; ліси (39% території), переважно смерекові; у високих Альпах льодовики. Австрійці (98% населення), хорвати, словенці, угорці; католики (84%), протестанти; у містах 55% населення. Високорозвинута країна із значною часткою послуг в економіці; розмаїта промисловість: гідроенергетика (70% електроенергії), виплавка металів, машинобудівна, автомобільна, деревообробна, паперова промисловість; інтенсивне сільське господарство; молочне тваринництво, вирощування овочів, винограду, зернових, цукрових буряків; лісівництво. Регіон цілорічного туризму (до 20 млн. туристів з-за кордону щороку).
 +
 
 +
==Історія==
 +
На території Австрії знахідки найдавніших людей датуються епохою палеоліту. На межі нової ери тут жили різні племена, переважно кельтського походження, серед яких найзначнішими були тавриски (норики). За правління імператора Августа австрійські землі були захоплені римлянами і включені до складу провінцій Норик, Реція та Паннонія. У цей час тут виникли перші міста: Віндобона (Відень), Юванум (Зальцбург), Овілава (Вельс) та інші. У перші століття нашої ери на землях Австрії розселилися германські (бавари) та слов'янські (словенські) племена. Першими державними утворами тут були держава Само (утворена близько 623 року) та слов'янське князівство Хорутанія, яке у VIII столітті було захоплене баварськими герцогами.
 +
Зародком Австрії стала утворена у другій половині Х століття Східна марка, в якій утвердилася династія Бабенбергів.
 +
У 1156 році австрійські маркграфи добилися перетворення Східної марки на герцогство.Цей рік вважається датою утворення австрійської держави.
 +
На межі XV—XVI століть створювалася світова імперія Габсбургів. Внаслідок шлюбу Максиміліана І з дочкою герцога Бургундії Карла Сміливого Марією і одруження його сина з наступницею іспанської корони утворилась найбільша держава тогочасного світу, якою почав управляти імператор Карл V (1519—1566). У 1521—1522 роках він передав своєму братові Фердінанду І всі німецькі «спадкові землі» Габсбургів, а собі залишив інші володіння (Іспанію, Нідерланди та інше). За правління Фердінанда І (1521—1522 — 1564), який у 1556 став імператором Священної Римської імперії, значення Австрії істотно зросло. Після розгрому 1526 турками угорсько-чеського війська в битві при Могачі та загибелі короля Людовика II Фердінанд І добився обрання його королем Угорщини і Чехії та включення значної частини цих володінь до складу австрійських володінь.
 +
Упродовж 1701—1714 років Австрія вела війну проти Франції за так звану іспанську спадщину. За Раштадським мирним договором Австрія у 1714 році одержала Південні Нідерланди, Мілан та Неаполітанське королівство. У 1713 році імператор Карл VI прагматичною санкцією оголосив усі володіння Габсбургів неподільними: за відсутності в імператора нащадків чоловічої статі влада переходила до його старшої дочки — Марії Терезії та її нащадків. Однак після смерті Карла VI (1740) спадкові права Марії Терезії були піддані сумніву, що стало причиною війни за так звану австрійську спадщину. Закінчилась вона укладенням Ахенського миру (1748), за яким визнавалась прагматична санкція. Згодом Австрія втратила одну з провінцій — Сілезію, яка за часів Семилітньої війни (1756—1763) була захоплена Пруссією. У 1772 році Австрія брала участь разом з Пруссією та Росією у першому поділі Речі Посполитої та захопила Галичину. У 1774 році Астрія внаслідок війни з Туреччиною одержала Буковину.
 +
З 1804 року Австрія стала імперією, а у 1806 Наполеоном І було ліквідовано Священну Римську імперію. В результаті поразки наполеонівської Франції відбулося значне посилення позицій Австрії. Під час Віденського конгресу 1814—1815 років Австрія виступила за реставрацію і збереження феодально-абсолютистського ладу в Європі. Австрія не лише повернула втрачені провінції, а й здобула нові землі — Ломбардію та території колишньої Венеціанської республіки, обміняні на Австрійські Нідерланди (Бельгію).
 +
Протягом 1850-60-х зусилля уряду були спрямовані на досягнення компромісу з правлячими колами окремих частин імперії, що привело до утворення в 1867 році Австро-Угорщини. Це зумовили і зовнішньополітичні невдачі Австрії: загострення відносин з Російською імперією під час Кримської війни 1853—1856 років, поразки у війнах з Сардинським королівством і Францією у 1859, з Пруссією та Італією у 1866 році.
 +
У другій половині XIX — на початку ХХ століття у зовнішній політиці Австрії домінували намагання укласти союз з Німеччиною, спрямований проти Росії та Франції. Австро-Німецький договір було укладено 1879 року, згодом до нього приєдналася також Італія (1882), чим було завершене створення Троїстого Союзу. Цей блок відіграв важливу роль у розв'язанні Першої світової війни 1914—1918, під час якої Австрія в союзі з Німеччиною, Болгарією та Туреччиною воювала проти Антанти. Невдалі воєнні дії, посилення економічної та політичної кризи восени 1918 року призвели до розпаду Австро-Угорщини.30 жовтня 1918 року у Відні Тимчасові національні збори, до яких увійшли всі депутати від австрійських земель в колишньому парламенті Австро-Угорщини, конституювали Державну раду — виконавчий орган з представників різних партій. 12 листопада 1918 року Австрія була проголошена республікою. Був сформований уряд християнсько-соціальної партії на чолі з Зейпелем. Створені воєнізовані осередки народного геймверу. 10 вересня 1920 року була прийнята конституція Австрійської республіки (набула чинності з 1 жовтня), згідно з якою країна стала федеративною «союзною державою» з правами широкої автономії. Глава держави — президент — користувався обмеженими повноваженнями. Парламент складався з двох палат:У 1932 році до влади прийшов уряд Енгельберта Дольфуса, який відкрито спирався на геймвер, насаджував фашистські методи правління, заборонив компартію і дотримувався курсу на зближення з фашистською Італією. 1933 року було розпущено парламент, скасовано свободу друку і зборів, обмежено діяльність політичних партій. У 1933–1934 роках Австрія стала ареною запеклих соціальних заворушень. У лютому 1934 протягом 5 днів тривала кривава боротьба віденських робітників проти геймверівців і урядового війська. Перевага урядових сил привели до поразки повстання. Посилилась небезпека «аншлюсу».
 +
Дедалі більший вплив на Австрію чинили сусідні Німеччина та Італія, де встановлювались фашистські режими. Особливо активними були прихильники «аншлюсу» — включення Австрії до складу Німеччини, які в 1934 році вчинили невдалий путч, під час якого загинув канцлер Е. Дольфус. Гітлер готувався ввести німецькі війська до Австрії, проте Італія виступила проти цього, і Гітлер тимчасово відмовився від свого наміру. У 1936 році уряд католицького діяча, канцлера Шушніга уклав з Німеччиною договір, який перетворював Австрію на сателіта останньої. В ніч з 11 на 12 березня 1938 року німецькі війська окупували Австрію, і було оголошено про «аншлюс» обох держав.
 +
27 квітня 1945 року було утворено тимчасовий уряд, який очолив відомий політичний діяч Карл Реннер (у грудні 1945 року його було обрано президентом (1945—1950) Австрійської республіки). Встановлена конституція. У 1948 році Австрія прийняла план Маршалла. У країні було проведено реформи, спрямовані на перетворення Австрії на незалежну демократичну державу, здійснено демілітаризацію і денацифікацію.
 +
 
 +
Після краху комунізму у Східній Європі та розпаду військового блоку Варшавського договору, Австрія зіткнулась з проблемою незаконної трудової міграції як безпосередньо в країну так і транзитної до Західної Європи. У зв'язку з чим у 1990 році ввела обмеження на трудову міграцію, незважаючі на власне брак робочої сили. На тлі цих змін підсилились політичні позиції ультраправих партій і значною подією став прихід до парламенту Австрійської Партії Свободи у 1999 році, під проводом Йорга Хайдера.
 +
 
 +
У 1995 році Австрія приєдналася до Європейського союзу.
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
[[Файл:Austria Bundesadler.svg.png|міні|Герб Австрії]][[Файл:Austria_mapa_UK.png|міні|Мапа Австрії]][[Файл:Flag of Austria.svg.png|міні|Прапор Австрії]]
+
 
 +
 
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Austria Bundesadler.svg.png|міні|Герб]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Austria_mapa_UK.png|міні|Мапа]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Flag of Austria.svg.png|міні|Прапор]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:The_States_of_Austria_Numbered.png|міні|Регіони]]
 +
|
 +
 
 +
|}
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==Див. також==
 +
1.[http://slovopedia.org.ua/29/53392/4607.html Що таке Австрія]
 +
 
 +
2.[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/44-avstrija.html Словник Австрія]
 +
 
 +
3.[http://www.englishukrainiandictionary.com/uk/%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F Українська - англійський Словник:]
 +
 
 +
 
 +
==Джерела та література==
 +
Пристер Е. Краткая история Австрии.
 +
Барсов Н. Н., Волгин В. М. Австрия.
 +
Юданов Ю. Й. Австрия
 +
 
 +
 
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]]
 +
[[Категорія:Ав]]

Поточна версія на 14:40, 19 лютого 2014

Словник Грінченка

Австрія

нім. Osterreich 1. Східна земля, що була заселена спочатку слов'янами, а з 9 ст. захоплена германськими племенами. 2. Держава в Центральній Європі.

Сучасні словники

АВСТРІЯ' - федеративна держава у Центр. Європі, у г. Альпах; складається з 9 федеральних земель. Понад 60% території займають Сх. Альпи з найвищим пасмом Високий Тауерн та височинним передгір'ям, яке спадає у долину р. Дунай; численні міжгір'я; на пн. сх. тектонічна Віденська улоговина; клімат помірний теплий, у Альпах кліматичні пояси; ліси (39% території), переважно смерекові; у високих Альпах льодовики. Австрійці (98% населення), хорвати, словенці, угорці; католики (84%), протестанти; у містах 55% населення. Високорозвинута країна із значною часткою послуг в економіці; розмаїта промисловість: гідроенергетика (70% електроенергії), виплавка металів, машинобудівна, автомобільна, деревообробна, паперова промисловість; інтенсивне сільське господарство; молочне тваринництво, вирощування овочів, винограду, зернових, цукрових буряків; лісівництво. Регіон цілорічного туризму (до 20 млн. туристів з-за кордону щороку).

Історія

На території Австрії знахідки найдавніших людей датуються епохою палеоліту. На межі нової ери тут жили різні племена, переважно кельтського походження, серед яких найзначнішими були тавриски (норики). За правління імператора Августа австрійські землі були захоплені римлянами і включені до складу провінцій Норик, Реція та Паннонія. У цей час тут виникли перші міста: Віндобона (Відень), Юванум (Зальцбург), Овілава (Вельс) та інші. У перші століття нашої ери на землях Австрії розселилися германські (бавари) та слов'янські (словенські) племена. Першими державними утворами тут були держава Само (утворена близько 623 року) та слов'янське князівство Хорутанія, яке у VIII столітті було захоплене баварськими герцогами. Зародком Австрії стала утворена у другій половині Х століття Східна марка, в якій утвердилася династія Бабенбергів. У 1156 році австрійські маркграфи добилися перетворення Східної марки на герцогство.Цей рік вважається датою утворення австрійської держави. На межі XV—XVI століть створювалася світова імперія Габсбургів. Внаслідок шлюбу Максиміліана І з дочкою герцога Бургундії Карла Сміливого Марією і одруження його сина з наступницею іспанської корони утворилась найбільша держава тогочасного світу, якою почав управляти імператор Карл V (1519—1566). У 1521—1522 роках він передав своєму братові Фердінанду І всі німецькі «спадкові землі» Габсбургів, а собі залишив інші володіння (Іспанію, Нідерланди та інше). За правління Фердінанда І (1521—1522 — 1564), який у 1556 став імператором Священної Римської імперії, значення Австрії істотно зросло. Після розгрому 1526 турками угорсько-чеського війська в битві при Могачі та загибелі короля Людовика II Фердінанд І добився обрання його королем Угорщини і Чехії та включення значної частини цих володінь до складу австрійських володінь. Упродовж 1701—1714 років Австрія вела війну проти Франції за так звану іспанську спадщину. За Раштадським мирним договором Австрія у 1714 році одержала Південні Нідерланди, Мілан та Неаполітанське королівство. У 1713 році імператор Карл VI прагматичною санкцією оголосив усі володіння Габсбургів неподільними: за відсутності в імператора нащадків чоловічої статі влада переходила до його старшої дочки — Марії Терезії та її нащадків. Однак після смерті Карла VI (1740) спадкові права Марії Терезії були піддані сумніву, що стало причиною війни за так звану австрійську спадщину. Закінчилась вона укладенням Ахенського миру (1748), за яким визнавалась прагматична санкція. Згодом Австрія втратила одну з провінцій — Сілезію, яка за часів Семилітньої війни (1756—1763) була захоплена Пруссією. У 1772 році Австрія брала участь разом з Пруссією та Росією у першому поділі Речі Посполитої та захопила Галичину. У 1774 році Астрія внаслідок війни з Туреччиною одержала Буковину. З 1804 року Австрія стала імперією, а у 1806 Наполеоном І було ліквідовано Священну Римську імперію. В результаті поразки наполеонівської Франції відбулося значне посилення позицій Австрії. Під час Віденського конгресу 1814—1815 років Австрія виступила за реставрацію і збереження феодально-абсолютистського ладу в Європі. Австрія не лише повернула втрачені провінції, а й здобула нові землі — Ломбардію та території колишньої Венеціанської республіки, обміняні на Австрійські Нідерланди (Бельгію). Протягом 1850-60-х зусилля уряду були спрямовані на досягнення компромісу з правлячими колами окремих частин імперії, що привело до утворення в 1867 році Австро-Угорщини. Це зумовили і зовнішньополітичні невдачі Австрії: загострення відносин з Російською імперією під час Кримської війни 1853—1856 років, поразки у війнах з Сардинським королівством і Францією у 1859, з Пруссією та Італією у 1866 році. У другій половині XIX — на початку ХХ століття у зовнішній політиці Австрії домінували намагання укласти союз з Німеччиною, спрямований проти Росії та Франції. Австро-Німецький договір було укладено 1879 року, згодом до нього приєдналася також Італія (1882), чим було завершене створення Троїстого Союзу. Цей блок відіграв важливу роль у розв'язанні Першої світової війни 1914—1918, під час якої Австрія в союзі з Німеччиною, Болгарією та Туреччиною воювала проти Антанти. Невдалі воєнні дії, посилення економічної та політичної кризи восени 1918 року призвели до розпаду Австро-Угорщини.30 жовтня 1918 року у Відні Тимчасові національні збори, до яких увійшли всі депутати від австрійських земель в колишньому парламенті Австро-Угорщини, конституювали Державну раду — виконавчий орган з представників різних партій. 12 листопада 1918 року Австрія була проголошена республікою. Був сформований уряд християнсько-соціальної партії на чолі з Зейпелем. Створені воєнізовані осередки народного геймверу. 10 вересня 1920 року була прийнята конституція Австрійської республіки (набула чинності з 1 жовтня), згідно з якою країна стала федеративною «союзною державою» з правами широкої автономії. Глава держави — президент — користувався обмеженими повноваженнями. Парламент складався з двох палат:У 1932 році до влади прийшов уряд Енгельберта Дольфуса, який відкрито спирався на геймвер, насаджував фашистські методи правління, заборонив компартію і дотримувався курсу на зближення з фашистською Італією. 1933 року було розпущено парламент, скасовано свободу друку і зборів, обмежено діяльність політичних партій. У 1933–1934 роках Австрія стала ареною запеклих соціальних заворушень. У лютому 1934 протягом 5 днів тривала кривава боротьба віденських робітників проти геймверівців і урядового війська. Перевага урядових сил привели до поразки повстання. Посилилась небезпека «аншлюсу». Дедалі більший вплив на Австрію чинили сусідні Німеччина та Італія, де встановлювались фашистські режими. Особливо активними були прихильники «аншлюсу» — включення Австрії до складу Німеччини, які в 1934 році вчинили невдалий путч, під час якого загинув канцлер Е. Дольфус. Гітлер готувався ввести німецькі війська до Австрії, проте Італія виступила проти цього, і Гітлер тимчасово відмовився від свого наміру. У 1936 році уряд католицького діяча, канцлера Шушніга уклав з Німеччиною договір, який перетворював Австрію на сателіта останньої. В ніч з 11 на 12 березня 1938 року німецькі війська окупували Австрію, і було оголошено про «аншлюс» обох держав. 27 квітня 1945 року було утворено тимчасовий уряд, який очолив відомий політичний діяч Карл Реннер (у грудні 1945 року його було обрано президентом (1945—1950) Австрійської республіки). Встановлена конституція. У 1948 році Австрія прийняла план Маршалла. У країні було проведено реформи, спрямовані на перетворення Австрії на незалежну демократичну державу, здійснено демілітаризацію і денацифікацію.

Після краху комунізму у Східній Європі та розпаду військового блоку Варшавського договору, Австрія зіткнулась з проблемою незаконної трудової міграції як безпосередньо в країну так і транзитної до Західної Європи. У зв'язку з чим у 1990 році ввела обмеження на трудову міграцію, незважаючі на власне брак робочої сили. На тлі цих змін підсилились політичні позиції ультраправих партій і значною подією став прихід до парламенту Австрійської Партії Свободи у 1999 році, під проводом Йорга Хайдера.

У 1995 році Австрія приєдналася до Європейського союзу.

Ілюстрації

Герб
Мапа
Прапор
Регіони


Див. також

1.Що таке Австрія

2.Словник Австрія

3.Українська - англійський Словник:


Джерела та література

Пристер Е. Краткая история Австрии. Барсов Н. Н., Волгин В. М. Австрия. Юданов Ю. Й. Австрия


Зовнішні посилання