Відмінності між версіями «Море»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Див. також)
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 48: Рядок 48:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море1.jpeg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море2.jpeg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Море3.jpeg|x140px]]
 
|}
 
|}
 +
 
==Див. також==
 
==Див. також==
Додаткові відомості
+
 
 +
[http://sum.in.ua/s/more Академічний тлумачний словник]
 +
 
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%80%D0%B5 Вікіпедія]
  
 
[[Категорія:Мо]]
 
[[Категорія:Мо]]

Поточна версія на 00:44, 5 листопада 2013

Мо́ре, -ря, с. Море. Як Божа воля, то вирнеш з моря. Ном. № 18. Ум. Мо́речко. А на моречку четверо суден плаває. Грин. III. 382.

Сучасні словники

Мо́ре(грец. Θάλασσα лат. Mare англ. Sea нім. Meer фр. Mer рос. Море) — частина океану, яка відокремлена від нього суходолом, підвищеннями підводного рельєфу або островами і має своєрідний гідрометеорологічний режим, відрізняється своїми властивостями (солоністю, прозорістю, температурою та біологічним складом). Ділянки акваторії моря що вдаються в сушу утворюють затоки. Серед яких розрізняють: бухти, естуарії, фіорди, лагуни, лимани, а також губи.

Рівень моря

Рівень моря піднімається, причинами чому зокрема є танення материкових льодовиків і теплове розширення води, викликані глобальним потеплінням. Підвищення рівня моря є серйозною загрозою для всього прибережного населення і для економіки багатьох країн.

Точне вимірювання рівня моря можливе з 1993 року завдяки супутникам Топекс/Посейдон, пізніше Джейсон-1 та Джейсон-2).

Тим не менш, фізики помітили, що рівень моря піднімається повільніше, ніж це могло спричинити танення льодів. У дослідженні, опублікованому в журналі Глобальні та планетарні зміни (англ. Global and planetary change) у листопаді 2008 року, рівень моря піднімався на 3,3 мм на рік в період з 1993 по 2003 рік і на 2,5 мм на рік з 2003 року. Дослідження пояснює цю зміну уповільненням потепління морів.

Починаючи з 2003 року, вклад танення льодів у підвищення рівня моря становить близько 1,9 мм на рік. Половина цієї водної маси вивільняється через танення двох полярних льодових шапок, інша половина — через танення гірських льодовиків

Цікаві факти

Іноді морями називають великі озера (Каспійське, Аральське) та відкриті частини океану (Саргасове).

У 1978 році Міжнародна морська організація заснувала Всесвітній день моря. Цей день входить в систему всесвітніх і міжнародних днів ООН.

Червоне море

   Назва Червоного моря пояснюється, як це не дивно, періодичним цвітінням синьо-зелених водорослів Trichodesmium erythracum.
   Єдине море в яке не впадає жодна річка, яка б забруднювала його піском чи мулом, що дуже важливо для дайверів.
   Море унікальне ще й тим що на його дні виявлена рифтова зона, єдина серед усіх морів
   Найсолоніше серед тих що відносяться до Світового океану. Солоність 42 ‰
   Його дно є типовою (двошаровою) океанічною корою

Біле море

   Назва Білого пов'язана з тим що море понад 200 днів у році вкрите льодами.

Жовте море

   Назва Жовтого зумовлена жовтим кольором лесу, що приноситься річками, які впадають у нього.

Саргасове море

   Температура поверхневих вод у ньому навіть взимку не опускається нижче +20 °C. Крім того, вода надзвичайно прозора настільки, що можна бачити предмети на глибині 60 м.
   Флора і фауна моря також дивовижні. Сюди щороку припливають нереститися вугрі. Тут вилуплюються їх личинки.

Морська вода і людська кров мають дивовижну подібність у співвідношені основних хімічних елементів. З цим пов'язаний той факт що отримана у морській воді рана не так болісна, ніж така ж на суші.

В роки Другої світової війни радянські військові хірурги, успішно використовували розбавлену морську воду при переливаннях крові; даний розчин на західному фронті отримав назву розчин Квінтона.

Ілюстрації

Море.jpeg Море1.jpeg Море2.jpeg Море3.jpeg

Див. також

Академічний тлумачний словник

Вікіпедія